Кістяківські - видатна українська родина!

З роду в рід нащадки козака Костя кісткою в горлі ворогам стояли, діточок не один пучок мали. Тому й було кому козацьку республіку захищати. У битві під Полтавою усі чоловіки роду під прапори Мазепи встали і залишився в живих лише один Кістяківський.

Сто років потому Омелян Васильович Кістяківський був кріпаком петербурзького сенатора, героя штурму Ізмаїла Іллі Андрійовича Безбородька й одночасно управителем родовим маєтком графа в містечку Стольному, що в трьох кілометрах від Городища. У 1808 році І. А. Безбородько, навідавшись до свого родового маєтку в Стольному, дав "вільну" кільком хазяйновитим кріпакам, серед яких був і О. В. Кістяківський. Того ж таки 1808 року Кістяківські купили місце у Стольному на Зубріївській вулиці та побудували будинок на чотири кімнати. 1810 року Омелян Васильович помер, залишивши дворічного сина Федора на виховання дружині. Певний час вони жили в Стольному. А після того, як Федір, закінчивши Чернігівську духовну семінарію, одружився з донькою священика із сусіднього села Городище Яриною Ясминською і тесть передав зятеві свою парафію – тамтешню Миколаївську церкву, переїхали до Городища. 

Молода сім'я завела господарство, садок, згодом придбали млин і пасіку. Народили дітей. У своїй хаті влаштували школу для селянських дітей, там отець Федір безплатно навчав грамоти та Закону Божого чужих і своїх дітей. Хоч батько був священиком, але п'ятьох синів виховував козаками. Павло Федорович був юристом. Микола Кістяківський, продовжив батькову лінію, працював священиком.

Федір і Василь пішли в медицину. Василь Кістяківський захистив докторську дисертацію, практикував і був викладачем Київського університету святого Володимира, потім – професором Гейдельберзького та Страсбурзького університетів. 

26 березня 1833 р. у Городищі побачив світ Олександр Федорович Кістяківський, український вчений-криміналіст та історик права. Олександр закінчив Чернігівську духовну семінарію, потім - юридичний факультет Київського університету, став піонером української правової науки, не ниючи, що термінологічних словників немає, а мова – заборонена. У 30 років Олександр Федорович став приват-доцентом, а у 36 —докторська дисертація, професорська "мантія".

Досліджував О. Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Опублікував близько 70 наукових статей у журналах "Киевская Старина" і "Киевские Университетские Известия". Зібрав і видав збірник законів "Права, за якими судиться малоросійський народ" (1879). Автор праць: "Дослідження про смертну кару" (1867); "Елементарний підручник загального кримінального права" (1875) та інших.

Був одним із ініціаторів створення та головою Київського юридичного товариства. Брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Олександр Кістяківський утверджував українську ідею морально й матеріально, хоч мав від того тільки неприємності по службі. Він був членом нелегальної "Старої Громади" та історичного товариства Нестора-літописця, надавав матеріальну підтримку у виданні українських книжок. О. Ф, Кістяківський близько зійшовся з О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. Його дружина Олександра (Леся) була рідною сестрою дружини В. Антоновича та двоюрідною сестрою автора нашого гімну Павла Чубинського.

Усі сини Олександра та Лесі стали славою України:

Старший Володимир — фізико-хімік, один із кращих учнів Д. Мендєлєєва. 1918 р. брав участь у створенні Української Академії наук, став одним із перших академіків України.

Богдан (Федір), хрещеник В. Антоновича, відомий юрист, соціолог і філософ права, який підписував свої наукові статті псевдонімом "Українець";

Ігор — юрист, міністр внутрішніх справ Української Держави часів П. Скоропадського; 

син Юлій – вчений-юрист; 

племінниця Наталя Павлівна Кістяківська – український літературознавець, позаштатний співробітник Комісії українського письменства ВУАН; 

онук Юрій Богданович – видатний фізико-хімік, член Американської Національної АН, професор Гарвардського університету, член Американського комітету національної оборони (1944 – 1945), керівник відділу вибухових речовин атомних лабораторій в Лос-Аламосі та радник американського президента Ейзенхауера у справах науки і технологій. Його дослідження і відкриття в галузях кінетики реакцій у газовій фазі структури поліатомних молекул, термохімії органічних сполук, особливостей детонаційних хвиль стали цеглинами фундаменту світової науки; 

онук Олександр Богданович – український зоолог-орнітолог, доктор біології, професор Київського університету імені Т. Г. Шевченка (у Києві живе дружина Олександра Богдановича – Ірина та правнучка Василя Федоровича Кістяківського – Тетяна).

Помер 62-річний О. Ф. Кістяківський, правознавець, який систематизував перший кодекс українського права, 13 (25 січня) 1885 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.