Про Василя Семеновича Стуса

ПАМ'ЯТІ ВАСИЛЯ СТУСА
 
Із живого залишаються тільки слова, дуже сучасні слова та спогади тих, хто знав його або її тоді зблизька, здалеку. Що ще може лишитись від людини? А от від велета лишається у люду довга та невмируща, навпростець гудюча нота пам'яті. Так було і є із Василем Стусом.

10 g
 

Василеві Стусу

у вільному падінні швидкість тіла щосекунди прискорюється
на 9,8 метра у секунду за секунду, що дорівнює = 1g 
( із Підручника з фізики )

 
 
світ суне – за очі
 
рухомий склад гримить
на стиках днів кувалда шаленіє
дверцята грюкають та семафор горить
 
зеленим-зелено…
а ніч – мов скаженіє
 
майне алюром день – обабіч береги
старання довгого чекання і вертання
 
коли ж знайдуть свій спокій вороги
і де той край що пригорне до рання
 
"Шукай!"
 
мій звір… мій велете – "Шукай!"
торуй до зорь свої шляхи обрані
 
до мрії недалечко…
 
лише знай
що потяг цей і був в житті – останнім
 
 
06 жовтня 2005, Лв
Михал Влад