Послання

Немає в світі іншої країни
Не витрачайте марно сил,
Шукаючи щось краще України.
Ти в серці пам'ятатимеш Оскіл,
А поряд з ним лани широкополі,
Билини шелест, метушіння бджіл
Над маками, зажурені тополі
Любов до тебе, наче небосхил.
Взжовж паралелі і мередіани,
На захід краще, а чи може схід?
Ти вирішиш, що не потрібні океани,
Моя країна - мій маленький світ.
Я воїном для тебе стану!
Дарма що жінка, я - солдат.
Це час для правди, не самообману
Бо слово моє - то булат.
Вже досить нам ілюзії про зміни
Ви кажете реформи? Який жарт!
З країни "реформуєте" в руїну,
Ми звикли, що руїна - то стандарт.
Та навіть при руїні пам'ятайте
"Країну не міняй на чужину"
Великі зміни з себе починайте
І я, дозвольте, теж почну...
Коли б я мала крила, що вам дали
Не стала б я літати високо,
Спокусливо дивитися на скелі,
Та боляче з них падати на дно.
Ви пам'ятайте добре, що ми діти,
Майбутнє нації, а ви...
Хіба забули як нас вчити?
Ми - ваше дзеркало, ваш слід!
Почніть зі свого міста чи проспекту
Почніть з квартири, із кімнат, душі,
Змініть себе та виховайте в серці
Любов, звільніть його від фальші.
Любов - то велетенська сила
Людину перетворює з істот.
Коли підхопиш ти її вітрила,
Відчуєш - громадянин. Патріот.