У всіх людей, які страждають панічними атаками, буває той перший раз, з якого все й починається. В один прекрасний, а, можливо, і не дуже хороший день, переповнені тривогами і турботами, вони відчувають різку зміну у своєму самопочутті. У них посилюється серцебиття, з’являється тремтіння у всьому тілі, частішає дихання, пересихає в роті. І головне, на них накочує смертельний жах...
Цей жах одних паралізує, а в інших викликає бажання кидатися у пошуках негайної допомоги. І ось приїжджає "швидка", медики роблять ЕКГ, оглядають хворого і роблять висновок: "З вами все гаразд. Це просто нерви". Здавалося б, можна видихнути і жити колишнім життям. Але ні. Історія тільки починається...
Що ж трапилося?
Зазвичай такий стан виникає через те, що людину щось сильно налякало. В даному випадку вона злякалася різкої зміни роботи свого організму. Їй здалося, що вона чимось захворіла, у неї стався інфаркт чи інсульт.
Але причина цього стану не пов'язана із захворюваннями внутрішніх органів, а має психічну природу. Саме нервова система змінює характер своєї роботи і викликає всю цю жахливу бурю всередині. Цей стан захоплює людину зненацька. В такому випадку говорять про панічну атаку.
Прояви атак можуть бути різноманітними. Їх можна розділити на дві великі групи: симптоми через внутрішні органи (соматичні) і психічні прояви.
psy-practice.com
Соматичні симптоми
Частіше всього під час нападу людина відчуває стискання в області серця і підвищене серцебиття. Це буває найстрашнішим, бо в розумінні багатьох людей дані симптоми є ознаками інфаркту.
Але при панічній атаці почуття посиленого серцебиття виявляється суб'єктивним. Хворому здається, що серце б'ється в прискореному темпі. Насправді ж пульс може залишатися в межах норми.
Крім неприємних відчуттів в області серця, людина в стані панічної атаки відчуває стискання в грудній клітці. Їй здається, що вона задихається і їй не вистачає повітря. Вона починає тремтіти, на неї накочують приливи жару або холоду, паморочиться голова.
Іноді до цього може приєднатися біль у животі, нудота і навіть блювота.
Психічні симптоми
У такому стані складно залишатися незворушним. Якщо твій організм чудить таке, як не хвилюватися? В людини розвивається різкий страх смерті. Вона відчуває тривогу, що не впорається з цим і їй не зможуть надати своєчасну допомогу.
Люди починають кидатися, намагатися знайти когось, хто б міг допомогти, або, навпаки, забиваються в кут і бояться поворухнутися. Адже будь-який рух може викликати суб'єктивне відчуття погіршення стану.
Як формується розлад
У деяких людей такий стан буває раз чи два в житті й більше не повторюється. Вони з неприязню зрідка згадують про подію, але це особливо на них не впливає.
Інші ж після першого разу зустрічаються з панікою постійно. Загроза несподіваної зміни стану нависає над ними дамокловим мечем. Люди починають боятися того, що напад може повторитися. В результаті панічні атаки починають "обростати" страхами.
Люди намагаються змінити свою поведінку і спосіб життя, щоб знизити ризик нападу. Їх стан вже визначають не тільки атаки, але і страхи з ними пов'язані, і різні поведінкові виверти, покликані обдурити хворобу. Поступово особистість і характер людини змінюються. На основі панічних атак розвивається більш важкий стан, який має назву "панічний розлад".
Фізіологія захворювання
Що ж викликає цей розлад? У всьому "винна" ослаблена стресами нервова система.
Перший раз симптоми найчастіше з'являються через втому, перегрів або нестачу сну. Все це накладається на якийсь давній стрес. У кров викидаються гормони стресу, в першу чергу адреналін. Але цього ще не достатньо для розвитку розладу.
А от коли ця буря навалюється на людину в невідповідній ситуації, де вона відчуває себе безпорадною (їхав у ліфті, знаходився в незнайомому місці, де нікого не знав, виявився замкненим у приміщенні), тоді їй може стати по-справжньому страшно. Хворого охоплює страх не тільки через неприємні симптоми, але й жах від того, що він один тут помре і ніхто не зможе йому допомогти.
Цей страх назавжди залишається в пам'яті. І коли людина опиняється у схожій ситуації, їде одна в тому ж ліфті або виявляється в задушливому приміщенні, її мозок автоматично може все згадати і знову запустити паніку. У кров знову викидається адреналін, який знову викликає серцебиття, прискорене дихання, тремтіння, почуття страху. Ні серце, ні судини, ні легені не пошкоджені, просто адреналін змушує їх працювати на межі.
Хто в групі ризику
Не всі схильні розладу однаково. Жінки страждають панічними розладами частіше, ніж чоловіки. При цьому ризик захворіти залежить не тільки від статі, але й від віку. Найчастіше розлад розвивається у так званих "молодих дорослих" - 20-25-річних людей.
Впливають на це також особливості нервової системи. У групі ризику опиняються ті, у кого існує схильність до легкої зміни "режиму" роботи вегетативної нервової системи. Такі люди швидко червоніють, пітніють, у них паморочиться голова від хвилювання, задухи, перевтоми, легко посилюється серцебиття при фізичному та емоційному навантаженні.
Особливості особистості людини теж відіграють значну роль. Так у тривожних людей панічний розлад зустрічається частіше, ніж у середньому по популяції. Проте варто відзначити, що тривога не є прямою дорогою до панічних атак. Мова йде тільки про схильності.
Існує тут і певна "сімейність". Якщо в родині є ті, хто страждає панічними атаками, то ризик захворіти у інших членів сім'ї зростає. Чи цей розлад спадковий? Поки достовірно не встановлено. Тут можуть бути "винні" генетичні особливості, а можливо, роль відіграє "заразливий приклад" одного з членів сім'ї. Діти можуть спостерігати поведінку батьків і несвідомо її копіювати.
Автор: Наталя Стілсон
Наталя Стілсон - лікар-психотерапевт, працювала психіатром, а потім завідувала відділенням гострих психозів обласної лікарні. З 2009 року проживає в США, де заснувала центр психічного здоров'я і спеціалізується на коуч-консультаціях для здорових людей. Мандрівник, мама двох доньок і автор популярного блогу, присвяченого питанням психології, психіатрії та психотерапії.
(via)
Якщо вас зацікавила ця стаття, вам також варто почитати:
Як перестати надто багато думати: 9 простих звичок
Психосоматика: як плаче тіло через невиплакані сльози
Емоційне вигорання: що робити і хто винен?
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
