Останній мольфар Михайло Нечай

На світанку 15 липня 2011 року в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області 81-річного Михайла Нечая, карпатського мольфара та народного цілителя було зарізано у власному домі 33-річним психічнохворим.
 

wikipedia.org

Родина Нечаїв від покоління до покоління передавала легенду, що походять вони від брацлавського полковника, "правої руки" Богдана Хмельницького – характерника Данила Нечая. Знання характерників передавалися нащадкам. Малий Михайло ніколи не забував, як бабуня Ганка садовила його у сакви й несла в гори. Там вона збирала зілля, розповідала онукові про трави. А коли сакви були повні, вони вдвох прошкували додому. Говорив Нечай, що вже у вісім років відчував у собі чудодійну силу і зумів зупинити кровотечу дотиком руки у друга, а також у пораненого лісника. З того часу бабуся зайнялася його підготовкою і посвяченням. Михайло Нечай твердив, що він є білим (сонячним) магом і розповідав, що є в Карпатах і чорні (місячні) маги, які ведуть з "білими" постійну боротьбу.

Малим навчився грати на дримбі, бо

Хто на дримбі вміє грати –
Того люблять гори,
Бо та дримба як Карпати –
З вітрами говорит.

Свою першу дримбу цей зробив 1941 року. Виробляв дримби і продавав за копійчану ціну у празникові дні біля церков, щоби допомогти сім’ї вижити.

Коли знімався фільм "Тіні забутих предків", Сергій Параджанов два тижні жив недалеко від діда, усе розпитував, пізнавав дух гуцулів. У стрічці Параджанов зафільмував останніх живих мольфарів (згадайте тих двох, які несли хрест на похоронах батька Івана Палійчука. А Іван Миколайчук учився у діда Михайла на дримбах грати. У фільмі він грав на дримбі.

У 1964-му Михайло Нечай заснував народний фольклорно-етнографічний ансамбль дримбарів "Архаїчні струни Черемоша" і 40 років керував ним.

Їхали до мольфара-цілителя звідусіль і він нікому не відмовляв: прийоми вів щоденно по 10 осіб. Грошей не вимагав, але не відмовлявся, коли давали. Виростили вони з дружиною двох синів. Син Іван служив у ракетних військах, де опромінився і помер від раку. Другий син, Михайло Михайлович Нечай, працював заступником голови Верховинської РДА.

Вилетіли діти з батькової хати і лишилися вони утрьох: дід, баба та чорна кішка (іншої худоби ніколи не заводив). Жили просто: легка їжа (м’яса мольфар не вживав) і велика слабкість – гарна духмяна кава у великій кількості.

Кажуть, 25 лютого 2010 року в день інавгурації В.Януковича мольфар Нечай пророкував: "Там у вас у Києві якогось пана сьогодні висвятив на царя. Його вб’ють через три роки".

Отака-то доля останнього мага-мольфара.