Народжені самотньо - й самотньо помираєм...

Народжені самотньо – й самотньо помираєм.
І все життя живем на самотині.
Немає гіршого, аніж мільярди
Людей самотніх на планеті.
 
У кожного свій світ, який він творить сам.
Мільярди цих світів – це сутність Бога.
Та за самотності межу ми вийти вже не можем.
Це коло зачароване нам Бог накреслив.
 
У задумі Творця для нас – пізнати Небо.
Людина квола й неспроможна це зробити.
Самотність їй дана для того,
Щоб вглиб у себе зазирнути можна.
 
Коли пізнаєш внутрішнє єство,
То й все навколишнє враз стане ближчим.
Розкриєш таємниці зір далеких –
І зрозумієш, чом на світ ти народився.
 
Самотність – це не сум, не одинокість, нуда.
Це самопожертва простором і часом.
Це Божий дар, коли можливість маєш
Враз осягнути задум ти Творця.
 
Якщо ж марнуєш час і звужуєш свій простір,
Самотності віддавшись на поталу,
Якщо нудьгуєш зранку, вдень і ввечір,
То путнього не вийде вже нічого.
 
Самотністю не треба прикриватись,
Що в тебе щось не вийшло так, як треба.
Ти мав можливість – і не скористався
Бодай на крок наблизитись до Бога.
 
Пізнай себе – й розкриєш таємниці,
Хоч доступу до них ще вчора ти не мав.
Лети думками до зірок.
Нарешті вийди за окреслене ти коло.
 
І коли зробиш це – побачиш
Ти дивовижний світ навколо себе.
І усвідомиш ти Божественну красу.
Самотності, що Бог тобі дав, дякуй.
 
… Народжені самотньо – й самотньо помираєм.
І все життя живем на самотині.
Немає гіршого, аніж мільярди
Людей самотніх на планеті…
 
Анатолій ВЛАСЮК
11 червня 2017 року