Як батькам ставитись до бажання дітей нестандартно виглядати

Плітки, сварки, скарги на політиків. Що ще можна почути в метро? Думаєте, нічого цікавого? Авжеж ні! Іноді випадково почуті слова або розмови в транспорті змушують замислитись над важливими темами. Одного разу, коли їхала в метро, я почула розмову двох подруг. Одна розповіла про те, що її донька хоче змінити свою довгу стрижку на дуже коротку. Та ще й хоче пофарбувати волосся. Їй дуже не подобалось рішення доньки, й вона хотіла їй заборонити таке перевтілення. Проте мені дуже сподобалась відповідь подруги. Чому? Бо вона сказала, що кожна людина – особистість, яка має право самостійно вирішувати, як їй виглядати. А волосся все одно з часом знову відросте.

Більшість батьків ще з дитинства обмежують дітей: не лізь так високо, не біжи, бо впадеш, не стрибай — зламаєш руку. Але уявіть, сяде та дитина, буде годинами сидіти, гарно поводитись. А що далі? Вона завжди чекатиме, щоб нею хтось керував, адже сама не розуміє, як це робити. Успіху вона в такий спосіб ніколи не досягне.

Ні, не стверджую, що потрібно все дозволяти дітям: їм потрібно встановлювати певні рамки. Коли батьки з дитиною радяться, пояснюють, хвалять, коли їй довіряють, – ці рамки будуть непомітні.
Важливо не ігнорувати почуття, бажання та проблеми дитини — краще разом знаходити вихід. Психолог Джон Готтман у своїй книзі «Емоційний інтелект дитини» стверджує: «Якщо ви раз за разом будете пояснювати дітям, що їхні почуття та бажання недоречні або необґрунтовані, вони виростуть з упевненістю, що з ними щось не так».

Щоб дитина була успішною та самостійною в дорослому житті, батькам доведеться докласти сили й іноді навіть переступити через себе. Але нагородою за це буде щасливе майбутнє дитини.

Зображення - pinterest.com.