Людина, яка зуміла подолати страх і стала вільною

Стівен Кінг. Рита Гейворт і втеча з Шоушенку
 
Мабуть, нема сенсу переповідати цю повість, якщо ви бачили фільм "Втеча з Шоушенку". Втім, коли у кінострічці головна увага зосереджена на технічній складовій – підготовка до втечі й сама втеча із в’язниці, то в книзі ви дізнаєтеся про це вже ближче до кінця оповідки. Головним же виступає чоловік, який спричинився до смерті дружини і ще однієї безневинної жертви. І вже його очима ми бачимо Енді Дюфрейна, який втікає із Шоушенку.

Із цієї в’язниці втікали й раніше – і це ще один міф, розповсюджений фільмом, що Енді Дюфрейн став першим і єдиним в’язнем Шоушенку, якому це вдалося зробити. Інша справа, що в його випадку ми маємо справді унікальну ситуацію.

Енді Дюфрейн потрапив за ґрати неприступної в’язниці за вбивство, якого не здійснював. Йому не вдається довести у суді свою невинуватість. Начальник в’язниці теж не хоче прислухатися до очевидних фактів, не здійснює необхідних слідчих дій, аби в’язень вийшов на волю. Навпаки, робить усе, щоби той сидів у Шоушенку до кінця свого життя. Він усіляко принижує Енді Дюфрейна, намагаючись вибити із нього все людське й довести до стану тварини, готової виконати будь-який наказ.

Насправді книга Стівена Кінга – це не лише розповідь про виживання в умовах, де практично вижити неможливо, а насамперед історія сильної духом людини, яка всупереч усьому таки дарує собі волю.

Цією повістю Стівен Кінг розвінчує міф про себе, як про короля жахів і продавця страхів. У звичному розумінні цих слів ні жаху, ні страху тут нема. Натомість ми бачимо волелюбну людину, яка довгі десятиліття йде до власної волі й нарешті здобуває її.

Здається, монотонне й жорстоке життя у в’язниці вбиває все людське, що в тебе є. Так воно відбувається і насправді з абсолютною більшістю в’язнів. І лише одиниці з них чинять цьому спротив, залишаються людьми і прагнуть здобути волю.

Стівен Кінг показує несправедливість правосуддя, яке в умовах в’язниці не здатне перевиховати людину, а фактично більш жорстоко карає її, вже не даючи змоги вийти на волю. А хто все-таки відбуває термін, то не може пристосуватися до нормального життя і воліє знову повернутися до в’язниці.

Не сприяють перевихованню ув’язнених і ті, хто служить у в’язниці. Керівник Шоушенка прикривається вірою в Бога, а насправді є жорстоким садистом. Охоронці змушені виконувати всі тюремні приписи, бо розуміють, що мають справу з убивцями і ґвалтівниками. Помилка чи поблажливість до них – і ти сам можеш стати жертвою.

Письменник не ідеалізує свого героя, але явно йому симпатизує. Справедливість буває і на цьому світі – ніби стверджує він.

Кажуть, якось психіатри наполегливо рекомендували Стівенові Кінгу пройти курс лікування. "Навіщо? – з усмішкою запитав він. – Я і так лікуюсь, а потім продаю вам свої страхи".

Енді Дюфрейн – людина, яка зуміла подолати страх, а тому стала вільною.
 
Анатолій ВЛАСЮК