Крути

КРУ́ТИ

Вас не забути, не забути!
Безвусі, та – захисники!
Крутí у долі нашій Крýти –
Як символ чести на віки.
 
     В рік вісімнадцятий під Крути
     Йшла з півночі орда катів.
     Тут завше січень – віщо-лютий,
     А того року – й поготів!
 
Завжди безчесні Муравйові
Топтали гідність нашу й честь.
Та не здаються їм герої:
"Як’ не свобода, краще – смерть!".
 
     Й поклали голови русяві
     За волю рідної землі.
     Три сотні витязів у славі
     За Україну полягли.
 
Та кожен з них ряди потроїть.
Нова звитяга світ пройме.
На тих смертях нові герої
Клянуться: "Як’ не воля – смерть!".
 
     Хотіли зайди стерти й пам’ять,
     А ми – живі, хоч як крути!
     На кожну свору окупантів
     Ставали вої золоті.
 
Тому й були у долі Крути,
Тому й живемо, що – були!
Немов серця, червона рута
Навічно в пам’яті горить.