Країно, плач!

         Країно, плач!
Твоїх людей
Нужда по світу розкидає,
Бо у кишенях надлюдей
Ні дна, ні совісті немає!
         Країно, плач!
Твоїх синів
Війна калічить і вбиває,
А в посадовців-хробаків
Від хабарів душа співає!
         Одплач!
За горе матерів
        Одплач!
Прошу тебе, країно!
Народ твій в бідах постарів,
Але не стане на коліна!
За стариків у злиднях плач!
І за дітей напівголодних
На фоні прокурорських дач
І плач не завтра, а СЬОГОДНІ
     Сьогодні, зараз відридай!
Слізьми втопи пихату владу,
Не дай їй дихати, не дай!
Відплач як слід, відплач до ладу...