Категорія А: Найкращі кінофестивалі світу

Кінофестивалі бувають різними, однак всіх об'єднує одне — любов до кіно. Щоб згадати всі відомі кіноівенти потрібні не одна година часу і десятки сторінок. Пропонуємо зосередитись на найпрестижніших кінофестивалях світу.

ВЕНЕЦІАНСЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ

Найстаріший кінофестиваль світу. Заснований у 1932 році за особистим розпорядженням Беніто Муссоліні. Проводиться щороку у вересні на острові Лідо. Головний приз - ″Золотий лев″.
 
Венеціанський кінофестиваль завжди вважався подією для інтелектуалів і любителів немасового кіно. Організатори та члени журі дуже ретельно підходять до відбору учасників у номінації ″за кращий фільм″.
 
За всю історію кіноівенту жодному режисеру не вдлося тричі перемогти у головній номінації. Дворазовими лауреатами Венеції ставали 4 людини: Андре Кайат, Луї Маль, Чжан Імоу і Енг Лі.
 
В учасників Венеціанського кінофестивалю є негласна, але при цьому незмінно дотримувана традиція: кожен переможець або номінант фестивалю повинен в'їдливо пожартувати про Голлівуд.

МІЖНАРОДНИЙ КАННСЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ

Через вплив Беніто Муссоліні на відбір фільмів-учасників фестивалю у Венеції, з часом той став ідеологічно ″правильним″ і як наслідок втратив свій авторитет. Так виникла ідея створити ще один кінофестиваль, де нагороди вручались би за кінематографічними заслугами. Саме так виник Каннський кінофестиваль.
 
Кіноівент на Лазурному узбережжі Франції проводиться щороку в травні. Перший кінофест відбувся у 1946 році в одному з казино Канн. До 50-х років фестиваль проходив восени, проте через недостатній потік туристів, час проведення було перенесено на весну.
 
Головний приз фестивалю - ″Золота пальмова гілка″ - з'явився у 1954 році. Автором ідеї стала паризький ювелір Сюзанн Лазон, а дизайн придумав французький режисер Жан Кокто.

Площа червоної доріжки в Каннах складає тисячу квадратних метрів. Щоб доріжка виглядала якнайкраще, її змінюють тричі на день перед кожним офіційним показом.
 
Щороку кінофорум у Каннах збирає близько 200 тисяч професіоналів індустрії та любителів кіно. Події Каннського кінофестивалю висвітлюють близько 4 тисячі журналістів, що робить його другою за масштабом медіаподією після Олімпійських ігор.

БЕРЛІНСЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ

Кінофест у Берліні проводиться з 1951 року. Головний приз - ″Золотий ведмідь″ (ведьмідь — геральдичний символ Берліна). Берлінський кінофестиваль збирає гостей щороку у лютому, однак до 1978 року проводився влітку.
 
На відміну від Каннського ″брата″, Берлінале орієнтується на так званий ″геополітичний″ кінематограф. Журі конкурсу приділяє особливу увагу тому, щоб у фестивальній програмі знайшлось місце фільмам з усього світу, зокрема і країн колишнього ″Східного блоку″.
 
У Берліні, більше ніж на інших престижних кіноівентах, представлені фільми жанру ″не для всіх″. Для таких стрічок навіть вигадали особливий жанр - ″прогресивна драма″.
 
Свого часу лауреатами Берлінале були стрічки, які забронювали собі місце у ″Залі слави″ світого кінематографу. Зокрема ″12 розгніваних чоловіків″, ″Сунична галявина″, ″Кентерберійські оповідання″, ″Людина дощу″ та інші.
 
У Берліні все набагато демократичніше, ніж у Каннах чи Венеції. Настільки демократичніше, що навіть сходи червоної доріжки ведуть не вгору, як у гламурних Каннах, а трохи вниз.

МІЖНАРОДНИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ У ТОРОНТО

Фестиваль у Торонто з'явився у 1976 році, як ″фестиваль фестивалів″. Спершу на ньому демонструвалися кращі фільмів інших великих кіноівентів.
 
Зазвичай, фестиваль у Торонто розпочинається в перший четвер після канадського Дня робітників (перший понеділок вересня) і триває 10 днів. При цьому церемонія нагородження лауреатів фестивалю традиційно відбувається у суботу.

На час фестивалю у центральній частині Торонто встановлюють 37 великих екранів, на яких демонструють фільми, що стали учасниками конкурсної програми.
 
Для багатьох кінострічок участь у кінофестивалі в Торонто є свого роду ″розминкою″ перед номінацією на найпрестижнішу кінопремію світу - ″Оскар″. З часу заснування фестиваль перетворився на важливий елемент маркетингової ″машини″ Голлівуду.
 
Тріумфатором минулорічного фесту у Торонто стала стрічка ″Кімната″, яка стала ″щасливим″ квитком для Брі Ларсон. За головну роль у цій стрічці Ларсон отримала ″Оскар″ за найкращу жіночу роль. Заливши позаду Кейт Бланшетт і Дженіфер Лоуренс.

До слова, черга на фестивальний показ ″Кімнати″ у Торонто розтягнулася на 1,5 кілометри.

КІНОФЕСТИВАЛЬ ″САНДЕНС″

Наймолодший учасник нашого фестивального ″хіт-параду″. Національний американський кінофестиваль незалежного кіно проводиться щороку, наприкінці січня в містечку Парк-Сіті (штат Юта).
 
Перший фестиваль ″Санденс″ відбувся у 1985 році. Організатором кінофестивалю є Інститут Санденс, який був заснований в 1981 році актором Робертом Редфордом і групою його друзів та однодумців для створення умов становлення незалежного американської кіно.
 
Кінофестиваль названий на честь зіграного Робертом Редфордом персонажа фільму ″Буч Кессіді і Санденс Кід″.

″Санденс″ - головний стартовий майданчик світового кіно. До прикладу, у 1985 році Гран-прі фестивалю за свій дебютний фільм ″Просто кров″ отримали брати Коени. Свого часу з ″Санденс″ стартували Квентін Тарантіно, Стівен Содерберг, Гільєрмо дель Торо.
 
В останні роки фестиваль відкрив світу такі картини, як номіновану на "Оскар" мелодраму "Бруклін", картину "Юність", яка завоювала "Золотий глобус", а також стрічку "Одержимість", яка теж свого часу була номінована на ″Оскар″ як кращий фільм, проте ″обмежилася″ золотою статуеткою Джей Кей Сіммонсу за кращу роль другого плану.
 
″Санденс″ - важливий фестиваль світової кіноіндустрії. Саме тому з року в рік тут можна зустріти все більше представників інших фестів, які відбирають кращі роботи для власних кіноподій, сейлс-агентів великих кінокомпаній, режисерів, зірок першої величини, і звісно глядачів — без них кінофестиваль не кінофестиваль.