Модно бути генієм

Наші юні українці також відзначилися і в танцях, а якщо точніше – в спортивних бальних танцях.

Єгор Макаренко і Поліна Поштук – дивлячись на них, тяжко повірити, що вони уже чотирьохкратні чемпіони світу з бальних танців. Тим не менше – це правда. У 2010 році в англійському місті Блекпул вони здобули 4 золоті медалі: 3 золота в індивідуальному заліку і одне в командному. 

“Довелося купляти окремий чемодан для завойованих 11-ти кубків. Єгор і Поліна привезли в Донецьк срібний Кубок, на якому були вибиті імена Чемпміонів Blackpool. В нашому регіоні це найвище досягнення на Чемпіонаті такого рівня і масштабу” – говорить з гордістю батько чемпіона.

Варто зауважити, що фестиваль у Блекпулі вважається найпрестижнішим і найвідомішим щорічним конкурсом зі спортивних бальних танців.
 

Міжнародна олімпіада геніїв

Екологія і захист навколишнього середовища зараз все більше й більше хвилює світову спільноту. І багато-хто зараз думає над питанням: “Як же зменшити шкідливі викиди?”. Українці від решти світу не відстають – у нас також є люди, які намагаються зберегти нашу Землю. Більше того – надзвичайно приємно, що молоде покоління переживає за майбутнє нашої землі.

Влітку 2012 року відбулася міжнародна Олімпіада геніїв у місті Освего, що недалеко від Нью-Йорку. Акцент в конкурсі молодих вундеркіндів робиться на екології, тому й роботи трьох українських дівчаток безпосередньо торкалися цієї теми. Також приємно, що вони не просто зробили щось корисне, а й завоювали бронзові медалі серед декількох сотень робіт. А тепер – що ж вони такого зробили?

Маша Леонова і Настя Руда – однокласниці, які разом представляли проект “Ефект попкорну - отримання високодисперсних порошків за допомогою мікрохвильової обробки”.

А Христина Ганзюк викликала фурор своєю роботою - пастою для чищення забруднених поверхонь, яка набагато дешевша ніж її аналоги відомих брендів. Як пишуть в газеті “Сегодня”: “Унікальність роботи - у використанні наших рідних природних мінералів, якими раніше не користувалися. Дівчинка навіть подала заявку на патент для свого винаходу”.

“Хімічити” Христина любить з дитинства – її мама Алла хімік за освітою. За її словами, у дочки є заповітна мрія – продовжити вивчати хімію в США.
 

Класик ХХІ століття

Коли більшість людей тільки починають вчитися грати на музичних інструментах, цей хлопчина уже писав етюд. Коли більшість тільки переходять з класу в клас, опановуючи все нові музичні твори відомих композиторів і покращуючи свої навики, цей юний українець уже створив марш та сонату у двох частинах аж на 18 сторінок.

Цього дуже талановитого хлопчика звати Ілля Овчаренко і йому лише 11 років.

Він уже підкорив українські і міжнародні сцени – у Росії, у Брянську, у Чехії, відомий конкурс піаністів, у Брно. Юнак навіть був солістом у симфонічному оркестрі, за що йому аплодували навстоячки.

Навчила ж і продовжує навчати юного українця Олена Саченко. Це саме вона займається з ним щодня і каже, що його композиції унікальні тим, що Ілля пише їх у класичному стилі. Також вона додає: “Музична інтуїція Іллі полягає в тому, що в його творах є якийсь вплив композиторів, котрих хлопчик насправді ще не знає. Слухаючи його сонату, я чую відголосок від Шумана, від Вагнера”.
 

У п'ятнадцять – власна виставка закордоном

Кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. Ці слова можна підтвердити завдяки 16-річному Анатолію Гайструку.

Юний українець закінчив музичну школи по класу “синтезатор”, серйозно займався шахматами – має І дорослий розряд, але його основним захопленням є мистецтво. Живопис, графіка, батик – його досягнення в цих видах мистецтва досить значні і беззаперечні, що доведено багатьма перемогами на міжнародних і всеукраїнських конкурсах і фестивалях (Київ, Москва, Токіо, Будапешт, Париж, Чехія та інші).

Творча стежина юного художника Анатолія Гайструка почалася зі щасливого випадку: майбутній першокласник відвідував підготовчі дошкільні курси. Поруч навчалися вихованці Центру «Барви України». Після занять шестирічний хлопчик не поспішав додому, а залишався і дивитися, як малюють юні художники. А тоді й сам почав малювати – акварельними фарбами, якщо не було напохваті білого паперу, міг і на листочку із зошита щось накидати.

І ось майже через 10 років після цього, у березні 2011 року Анатолій уже повіз свої роботи до Данії вкотре: перша персональна виставка українського юного митця у цій країні викликала такий широкий розголос, що юного художника запросили вдруге.

Взірцем Митця із великої літери українець вважає Леонардо да Вінчі. «Бо він був не лише талановитим художником, а настільки різнобічним в усьому, що годі й уявити», - пояснює хлопець.
 

Зі школи до університету в 14 років

Коли більшість школярів ще й не думають про завершення школи, Олександр Костюченко вже не просто думав, а й закінчив. Він у 14 років отримав атестат і відсвяткував свій випускний.

"Коли я виявила, що Сашку садочка мало - він і писав, і читав, і мислив вже так, як першокласник, - то вирішила віддати його до школи раніше", - розповідає його мама Наталя.

Питання про те, на кого вчитися перед хлопцем не стояло – він знав, що хоче бути медиком і помагати людям. Єдиним питанням було – на хірурга чи на стоматолога вчитися. “Я поспілкувався з лікарями, і вони мені порадили вибрати саме стоматологію. У них менше відповідальність: хірург не може припуститися помилки, інакше помре людина. Якщо стоматолог помилиться, то це для нього зайва година роботи. Відчуваю, що це моє покликання” – розказує юний українець.