Харківський університет

"Мандрівним університетом і бродячою академією", "українським Сократом" називав Григорія Сковороду Ізмаїл Срезневський. Саме тому учень Григорія Савича граф Василь Каразін звернувся до учнів філософа з ініціативою: зібрати гроші – і поставити пам'ятник учителю від учнів – університет. Вони набрали велику, як на той час, суму — 400 000 крб. Держава грошей не дала.
  17 січня 1805 р.— у Харкові було відкрито перший у східній Україні університет.

Куратором Імператорського університету було призначено графа Северина Потоцького. Першим ректором став філолог Іван Рижський.

Харківський університет користувався автономією з виборним ректором, але в 1820-1850-х роках його взяли під суворий контроль (ректора призначав міністр освіти) з цензурою наукових видань і викладання. У 1863 університет відповідно до нового Статуту здобув часткову автономію.



З Харківським університетом пов'язані імена всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Д.І. Багалій, М.М. Бекетов, П.П. Гулак-Артемовський, М.І. Костомаров, О.М. Ляпунов, М.В. Остроградський, О.О. Потебня.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три майбутні лауреати Нобелівської премії – економіст С. Кузнець, фізик Л. Ландау, біолог І. Мечников.