Мабуть, кожен з нас не тільки чув, а й частенько використовував слово "жлоб" у своєму повсякденному лексиконі. Як не прикро, але жлобство - це невід’ємна складова нашого суспільства. Як соціально-культурне явище – це своєрідний мікс української ментальності та жорстких реалій життя. Жлобські ознаки повсякденного буття можна знайти чи не у кожної української людини.
Не дивно, що тематика жлобства знайшла втілення у сучасному українському мистецтві. Представники жлоб-арту (саме таку назву отримав цей жанр) намагаються естетично осмислити цей феномен, за допомогою самоіронії репрезентувати його естетичні ознаки, подекуди глузуючи з принципів "типового жлоба".
Жлоб-арт як культурний напрям зародився у середині 2000-х років. Одним із його засновників став Антін Мухарський, який почав активно проводити художні виставки та започаткував мистецько-культурний проект "Жлоб. Жлобство. Жлобізм".
Художники-жлобісти досліджують тварину у людині: інстинкти, емоції, неконтрольовані вияви агресії. Аби краще усвідомити феномен жлобства в Україні, пропонуємо ознайомитися з найяскравішими представниками жлоб-арту.
Іван Семесюк
Художник-жлобіст, в якому, за його словами, "живе трішки жлоба".
Андрій Єрмоленко
"...мені це і подобається – і не подобається. Це колорит в ницості"
Художник вважає, що у цих людей просто є своя мрія, "реальна українська мрія": бути ніким – стати всім, і не важливо яким чином ти цього досяг. Жлоби – це пацанчики які просто змінили свої костюми.
Сергій Коляда
"Зображаю жлобство з трохи містичної точки зору. Для мене жлоб – це не просто некультурна людина, це людина якою володіє якийсь злий дух. Загалом, душа людини-жлоба піддається негативній енергії".
Олекса Манн
"Я виводжу жлобізм не тільки як сучасне соціо-культурне явище, а ще і як якусь новітню українську релігію. Жлобізм – це теж певна філософія. Це достатньо довершене явище, яке потребує вивчення. Я не розглядаю це як хворобу – я розглядаю це як культ."
У 2013 р. вийшла книжка "Жлобологія: Мистецько-культурний проект", в якій феномен жлобства описаний у формі есе різними діячами української культури та
мистецтва.
Книга є рекомендованою для читання всім, хто вважає себе "інтелігентною людиною", "елітою нації", "душой народа", "знавцем істини", відданим адептом "масковского православія" та й, зрештою, кожному, хто хоч раз ставив собі запитання: "Чому в
Україні з історією і з добробутом не склалося?"
Розділяти позицію митців, мати сміливість зізнатися, що впізнали в їхніх персонажах частинку себе, чи не сприймати цього виду мистецтва – право ваше. Але той факт, що ми, українці, побачили і визнали в собі цей порок, непобоялися сміливо заявити: "Так, це наша проблема! Ми не боїмося визнати її" – уже заслуговоє на повагу!
НАСТАВ ЧАС ЗАЯВИТИ В ПОВНИЙ ГОЛОС: "ЖЛОБСТВО — СТОП! ДУХ, КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО — ПЕРЕМОЖУТЬ!!!"
Адже, чим більше людина прагне до самовдосконалення, самоосвіти, чим більше вона тяжіє до самопізнання – тим більше вона вдосконалює свої людькі якості, і тим менше вона є жлобом. Якщо ти зараз задумався, біомаса ти чи ні – то це вже гарний знак. Значить у тебе є шанс стати Людиною. Все у наших руках! Кожен з нас є обличчям української нації і лише від нас залежить яким воно буде завтра.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.