Доба

День був довгим, десь заплутаним,
сльози неба, сонця усмішки,
інших долі доторкнулися,
потім сти́ха відштовхнулися.

Вечір раптом став розхристаним,
захотілося до подушки.
Шанси з планами зіткнулися,
по кутах собі розбіглися.

Ніч поєднує з загубленим –
потаємне, та не потайки.
Все, що з успіхом наснилося,
з першим променем минулося.

Ранок не бува причесаним –
з кави утікають бульбашки.
З колом ми не розминулися.
Задля старту прихилилися.

День був жвавим, не знервованим,
розплітали з вітром вузлики,
інших долі приторкнулися,
несподівано – лишилися...

2017   © |Арт°°