Баранов Віктор українцям

1989 рік…

Кремлівські селекціонери пишалися, що вивели новий тип безбатченків – російськомовне (точніше, блямовне) населення СРСР, радянський народ; що тільки "буржуазні" націоналісти говорять про націю. Генсек поблажливо говорив, що мати його "хохлушка"; місто заслання українців отримало у народі назву "Хохли-мансійськ"…

І раптом вибух мозку: пісня-роздум, пісня-біль Ві́ктора Баранова "До українців", покладена на музику вчителем математики із Золочева Теодором Кукурузою.
  Одразу ж кинулися шукати хто такий Баранов? Виявилося, що Віктор Федорович Баранов побачив світ у полтавському селі на Покрову 1950-го. Після Київського університету поет, прозаїк, перекладач із румунської. Працював головним редактором літературного журналу "Києва". Гарний, добрий був чоловік, – згадували друзі, – і випити, й закусити, міг і на дачу запросити; хто ж переночувати в Києві не мав – то до себе забирав.



Голова Київської організації Національної спілки письменників України. Краще б не був він тим головою: одразу так змінився, що у спілці жарт народився: "На Банковій – аж жуть: два Віктори Федоровичі живуть" Змінило місце людину…

Та все можна простити за той шедевр "До українців"

Не втратили актуальності й слова Баранова: "Зараз треба розрізняти українця, малороса та хохла.
Українець — той, у чиєму паспорті вказано: "українець"; він без фанатизму сповідує україноцентризм.
Малорос — той, хто, соромиться вказаного в паспорті маркування "українець", за будь-якої можливості переходить на російську мову і бреше (приховуючи, що народжений у селі, заявляє, що народився нехай у маленькому, але містечку).
Хохол же — закінчений перекінчик: йому і в голову не приходить приховувати свою готовність догоджати…"

Не дослухалися до мудрого самітника. Щасливо махали прапором, бігали на мітинги, поки політичні мародери не приватизували Україну – от і маємо…

"Політична географія:
Онімечена Німеччина,
Потуречена Туреччина,
Оболгарена Болгарія,
Омадярена Ungaria,
Сакартвело суть — Іверія,
Недостріляна Ічкерія,
Оспідничена Шотландія
Затюльпанена Голландія,
Геть заспівана Італія,
Вся в півнях барвистих Ґаллія,
Ословачена Словаччина,
Польщі пиха нерозтрачена,
Бабуїнська Бабуїнщина
І зросійщена Вкраїнщина.

30 липня 2014 р. вранці відмучився 63-річний поет Віктор Баранов.