Життя наче кава

Кава …. кохана… залишився  присмак
На гущі холодній, мов долі присуд.
Вікна безбарвні крізь вітражі,
Кажеш друзі? Та ні, ми чужі.
 
Столик на двох дотепер непорушно
Незаповнений простір. Цілком бездушно
Вітер залишив свій слід на бамбетлі.
Одна філіжанка та крихти від прецлів.
 
Всміхаються очі твої із гаджету:
Чи то був роман, чи просто сюжетик?
Блискіт горнятка від світла в вікні.
Життя наче кава, але правда в вині.​