Саму царицю Катерину ІІ звинуватив у порушенні прав Української Православної Церкви українець-митрополит Арсеній Мацієвич. За це він був живцем замурований у ревельській в’язниці-фортеці, де промучився чотири роки.
Волинський шляхтич Олександр Мацієвич народився у м. Володимирі 1697 р. в родині православного священика. Здобув гарну освіту: вчився в місцевій духовній школі, у Львівській і Київській академіях. У 1741 р. його висвятили на митрополита Ростовського, ще й до того зробили членом найсвятішого Синоду; на митрополичій посаді Мацієвич пробув 20 років.
neopalyma-kupyna.kiev.ua
Це була людина нервова та палка, він ніколи не забував старожитніх прав українського духовенства, через що йому часто доводилося воювати з вищим урядом і з самим Синодом, голосно повстав українець проти царського насильства. У лютому 1763 р. митрополит правив у Ростові "Чин отлучения от церкви" ворогів і сміливо оголосив анафему проти всіх "насильствующих и обидящих святыя Божий церкви и монастыри", цебто на царицю та Синод… А хутко потому, в березні місяці, він послав до Синоду два різкі, гарячі протести, де по-козацькому відчитав і найсвятіший Синод, і саму Катерину за всі їхні заміри...
Синод злякався і переказав цариці все про цього "оскорбителя ея величества". І митрополита зараз же схопили й під конвоєм відпровадили до Москви. На допиті була сама цариця, і митрополит сміливо й різко знову відчитав Катерину за всі її вчинки; за це йому "закляпили рота" і в такому стані держали до суду…
Суд почався 1 квітня 1763 р.; сім днів судили митрополита "за превратныя и возмутительныя толкования Св. Писания и за посягательство на спокойствие подданных". 12 квітня митрополита позбавили сану і простим ченцем заслали в Архангельський Карельський монастир… Але сміливий митрополит не скорився і тут голосно казав, що цариця не по правді відібрала церковні землі й що вона неправдою й на престол сіла…
Монах і солдат донесли на Мацієвича, його знову потягли на допити і погнали до Москви. І 1767 р. вдруге віддали його під суд уже як політичного злочинця. І в цьому суді колишнього митрополита признали "достойным истязания и лишения жизни…" Катерина змилостивилась над митрополитом — "по милосердию императрицы" Мацієвича тільки розстригли з ченців, дали йому нову образливу назву — Андрій Брехун і 70-літнього діда 8 січня 1768 р. навіки вкинули в Ревельський каземат…
Каземат у Ревелі вибрали якнайтісніший: 10 футів вздовж і 7 футів впоперек (тут і буфет, і туалет) Арсеній у тюрмі своїй "заложен был кирпичами, только оставалось окошечко, в которое ему подавалась пища…". Навіть митрополит Київський Євгеній Болховитинов свідчить, що як укинули в каземат Арсенія, то "темница до самой его смерти уже не отворялась; было пресечено всякое сообщение с посторонними, а наконец отказывали ему не только в одежде, но даже и в пище"…
28 лютого 1772 р. замурований у тісному казематі гіркий мученик митрополит Арсеній Мацієвич віддав душу Богові.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
