Зґарди — трендові етно-прикраси

2 березня 2015
Versal

У модних колах нове віяння — старовинні українські прикраси — зґарди індивідуального замовлення або ж узагалі — зроблені власноруч. Такий виріб не лише підкреслить унікальність образу, але й нестиме своїй власниці позитивну енергетику.  
 

З історії

Слово "зґарда" у багатьох асоціюється з сюжетом українського містичного трилера "Тіні незабутих предків". Насправді ж воно не пов'язане зі злими духами, це всього лише давнє гуцульське намисто з литих мідних кулонів у вигляді специфічної форми хрестів, нанизаних на ремінець, шнурок або дріт, часто ще й оздоблене намистинами.

Колись за зґарду можна було купити кілька соток землі. Адже на той час технікою лиття, за допомогою якої виготовляють хрестики, рідко хто володів.   
 

Символічне значення

Ще з дохристиянських часів зґарда вважалася цінним оберегом. У шестирічному віці дівчаткам на іменини дарували такий специфічний хрестик, щороку доповнюючи новим. Таким чином виходило ціле кольє з кількома разками (витками), що виконувало потужну захисну функцію. Здебільшого гуцульські прикраси створюють, опираючись не лише на власну фантазію, а й на старовинні книги, у яких детально описана й проілюстрована правильна техніка і, звісно ж, "символічні властивості" тієї чи іншої оздоби.

Модні правила

Не варто надягати зґарду разом із класичною вечірньою сукнею чи коктейльним платтям. Ця гуцульська коштовність найкраще пасуватиме до вбрання в етнічному та мінімалістичному стилях, до одягу з сукна, шерсті, льону і домотканого полотна, прикрас із екологічних матеріалів (наприклад, дерева).

Продовження статті читайте тут
 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com