Стаючи іншими,
Стаючи ними
Та залишаючись собою,
Розчиняючись у неземній красі
Славетних будівель,
Прекрасних та високих будівель,
Світлих будівель,
Читаючи послання міст,
Шукаючи істину на папері,
Виживаючи в засніжених містах
Та у горах, оповитих легкістю і красою,
Стежачи за зростанням дерев,
Які перетворяться на манускрипти,
Довіряючи зорям, які падають та підносяться,
Стаючи парадом планет,
Ми за силою й витривалістю
Сховаємо свою вразливість,
Підкреслюючи в мімікрії
слів та цифр
Могутність часу.
Стаючи порядком на тлі хаосу,
Істиною в темряві,
Знанням серед невігластва,
Тихими коліщатками миттєвостей,
Навіть за сотні кілометрів один від одного
Ми не спимо.
Ми, як каміння в стінах Тадж-Махалу,
безцінні.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
