Я з часом в піжмурки пограю...

Я з часом в піжмурки пограю.
В минуле загляну незримо.
Твої слова почую: "Я кохаю!".
Відчую почуттів шалену зливу.
 
У сьогоденні час хай пригальмує.
Від мене ти уже далеко нині.
Мабуть, ніхто ніколи не почує,
Що в цьому ми з тобою винні.
 
Ну, а в майбутнє навіть не загляну.
Що там шукати, як ти з іншим будеш?
Час не лікує цю кохання рану.
Лиш поцілунком ти її остудиш.
 
Анатолій ВЛАСЮК
28 жовтня 2017 року