Читати більше
У Голівуда – українське коріння, то ж коли Оскара отримають наші кінематографісти?!
Якщо Ви уже цікавилися новинами українського кінематографу, то, напевне, знаєте, що "по Оскар" їде стрічка співрежисера Сержа Аведікяна та Олени Фетісової "Параджанов". Тим не менш, стрічці ще потрібно пройти відбір 16 січня 2014 року у США, де будуть оголошені номінанти в 24-х категоріях. Власне, нам усі 24 категорії не потрібні =). Єдиною омріяною для нас є категорія "Фільм іноземною мовою"! Сама ж 86-та церемонія вручення премії "Оскар" за заслуги в галузі кінематографу за 2013 рік відбудеться 2 березня 2014 року в Dolby Theatre в Лос-Анджелесі.
Ну що ж, тепер давайте почитаємо трохи про саму стрічку, звісно якщо Ви цього уже не зробили =)!
Режисерами кінострічки стали українка Олена Фетісова та француз Серж Аведікян. Робота над проектом тривала майже 5 років. Цікаво, що фільм знятий за співпраці України, Франції, Грузії та Вірменії за підтримки Державного агентства України з питань кіно, ARTE FRANCE, Грузинського та Вірменського Національних кіноцентрів. З українського боку фільм представляє кіностудія "Інтерфільм". В загальному бюджет стрічки становить близько 2 млн. євро.
Прем’єру стрічки світ міг побачити на кінофестивалі в Карлових Варах у липні 2013 року. "Параджанов" представляв Україну в основній міжнародної конкурсній програмі East of the West. На Одеському міжнародному кінофестивалі фільм отримав приз "Золотий Дюк" як "Найкращий український повнометражний фільм" (невеличка розминка перед врученням Оскара =)). На українські екрани стрічка виходить наприкінці вересня.
Сама ж картина розповідає про великого радянського кінорежисера Сергія Параджанова, котрий вражав світ своїм талантом та любов’ю до створення фільмів. Уже тоді його роботи принесли міжнародне визнання, та його зухвала поведінка призводить до конфлікту з радянським тоталітарним режимом. За сфабрикованим звинуваченням Параджанова кидають до в'язниці. Але режисер все ж знаходить у собі сили творити, незважаючи на усі заборони.
Як би там не склалося 16го січня, нам уже варто пишатися, що українська стрічка є серед числа учасників. Та й взагалі, якби не виходець з нашої країни, не було б в американців їхньої кіноакадемії зі своїми Оскарами! (Як завжди на думку приходить те, що українці всюди перші =). Якщо Ви скептично прочитали попереднє речення і маєте сумніви щодо нього, то дозвольте Вам розповісти дещо цікаве).
Хоча за роки незалежності України на премію Оскар було висунуто буквально кілька наших фільмів (Про це можна почитати у статті "Хто нарешті принесе Україні Оскар"), та серед лауреатів чи принаймні висуванців завжди фігурувала кінокартина, яку створили чи в якій знялися заокеанські кіномитці з українським корінням.
Тепер детальніше про те, яким чином американський кінематограф тримається на українському корінні!
Отож, у 1927 році Луїс Барт Маєр заснував Американську кіноакадемію, яка від 1929-го й по сьогодні вручає найпрестижнішу кіновідзнаку. "Що цікавого!?" - скажете Ви. А цікаво те, що у 1884му Лазар Маєр народився у містечку Димер, Київської області (в єврейській родині) і невдовзі емігрував з родиною до Америки. Там він проявив підприємницький хист: почав з купівлі одного кінотеатру, яка згодом перейшла у володіння найбільшою кінокорпоріцією країни Metro-Goldwyn-Mayer (хто б міг подумати, що там замішане українське коріння!?). Студія знімала багато успішних стрічок, однією з найкращих робіт став шедевр: "Звіяні вітром". До речі, продюсером цієї стрічки став зять Маєра Девід Селзнік, син народженого в Україні Льюїса Селзніка. То ж сьогодні актори, як і кінематографісти загалом, мають завдячувати саме вихідцеві з України за свою втіху в образі "Оскара".
Інший американець українського походження, а саме Лі Страсберг – народився у селі Буданів, Тернопільська область, і у віці 6-ти років з батьками емігрував до Штатів. Спершу Лі був співзасновником театральної групи, а невдовзі очолив Акторську студію. Навчання вів за своєю власною методикою і став ключовою постаттю екранних перетворень – на сцені були почуття і переживання справжніх людей. Найвідомішими випускниками його школи були такі зікри, як Мерлін Монро, Марлон Брандо, Джеймс Дін, також Джек Ніколсон, Пол Ньюман, Дастін Гоффман та неперевершений Роберт Де Ніро. У 1969 створив театральний інститут імені Лі Страсберга (ось так, скромно, на честь себе самого =).
Мало хто знає, що саме українку Майю Дерен називають матір’ю американського авангарду. Кінознавці навіть нарекли її "жрицею" експериментального кіно. Народилася Елеонора Деренковська (справжнє ім’я Майї Дерен) у 1917 році у Києві. У віці 5-ти років переїхала з батьками до США, проявляла великий інтерес до американського кінематографу, а невдовзі і сама почала знімати кіно разом зі своїм другим чоловіком. Її головна робота це стрічка "Опівденні-сіті" - фантасмагорія, в якій відчуваєш силу поезії та балету. Майя захоплювалася культурою вуду, досліджувала життя гаїтян, навіть брала участь у їхніх церемоніях. Вона всіляко підтримувала і розвивала американський кінематограф, створила навіть Фундацію творчого кіно. (Звісно шкода, що вона не створила такої фундації для нашого кіно, проте радіємо українському походженню мисткині).
Пол Муні – один із ключових американських акторів початку XX століття. Народився у 1895році на Львівщині і вже у 5-річному віці емігрував до Америки. Починав кар’єру в театрі, а першу роль у кіно зіграв коли йому було 34 (причому одразу був номінований на Оскар!). У 1932 році він з’явився на екранах у гангстерській драмі "Обличчя зі шрамом" Говарда Гоукса, яку й дотепер вважають однією з найкращих стрічок про організовану злочинність. Свою статуетку Пол отримав за роль видатного хіміка та мікробіолога в драмі "Повість про Луї Пастера".
Не можна не згадати і про американські фільми жахів! "Люди-коти" дивилися!? Так от заради цікавості можете переглянути, бо продюсором хорору став Вел Льютон, себто Володимив Левентон, народжений у 1904році у Ялті, звідки емігрував до, тієї ж таки, Америки у 1909-му. Почав він свій шлях як редактор та літератор, проте швидко перебрався до Голлівуду. Там він очолив відділ фільмів жахів студії RKO, і 9 з його 11-ти фільмів (спродюсованих ним) назавжди ввійшли в історію жанру!
Ще познайомлю Вас із таким помітним іменем Голлівуду як Отто Премінґер, який народився у 1905 році у Вижниці, Чернівецька область. Емігрував у США. Хоча він і навчався на юриста, та все ж театр заполонив його душу. В історію американського кінематографу він увійшов як автор класичного нуару "Лаура", одного з найкращих детективів усіх часів. В своїх інших роботах Премінґер зачіпав теми зґвалтувань, матерів-одиначок та сексуальних відхилень, що постійно викликало проблеми з цензурним комітетом. А наркоманська драма з Френком Сінатрою "Чоловік із золотою рукою" (1955 рік) змусила скасувати заборону теми наркозалежності в кіно.
І завершимо нашу розповідь про українське коріння Голлівуду ще однією видатною постаттю: Дмитро Тьомкін (зверніть увагу, що він не придумав собі псевдоніму на американський маневр =). Народився Дмитро 1894-го року в Кременчуці (нині Полтавська область). Спершу емігрував до Європи, а потім уже до США, де швидко став одним з найвідоміших композиторів у Голлівуді. За всю кар’єру написав музику до до більше, ніж сотні кінокартин. 24 рази висувався на номінацію "Оскар" і отримав 4 золоті статуетки. До речі, твори Дмитра і до сьогодні використовують у кінематографі, зокрема їх можна почути у таких роботах, як "Шрек-2", "Веселі ніжки-2" та у фільмі "Безславні покидьки" Квентіна Тарантіно (а музичний супровід у фільмах Тарантіно завжди підібраний з особливим смаком:).
Як бачите, українці (нехай поки що лише за походженням) уже здобували нагороду, на яку так чекає кінематограф Незалежної України! Думаю, що то в нашого народу у генах закладено бути талановитими та працьовитими, можливо нам не вистачає лише трішки удачі =)). Тим не менш, як я уже писала: простір для творчості відкритий і український кінематограф охоче прийме свою першу статуетку "Оскар"!
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше