|
25 квітня 2018
юрій кондратенко |
Ти, як осінь, що листям пада
поміж руки у теплі долоні.
Ти - весна, що все вітром колише
душі струни натягнуті трохи.
Ти, узимку зігрієш, пригорнеш у віхолу
сніг розтопиш жагою життя.
Ти, уліті накриєш від сонечка
ніби тінь що пішла в небуття…
| 0 | 1988 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
