Статті / Діаспора

Триває спорудження Меморіалу пам’яті жертв Голодомору у Вашингтоні

25 жовтня 2014
Редакція
Дочка українського вчителя і ветеринара, 57-річний архітектор, Лариса Курилас виросла у Вітоні, штат Іллінойс. Все життя вона розмовляла рідною українською мовою. "Таке враження, наче я виросла в паралельному світі. В мене було моє американське життя і моє українське життя. Здається, наче я весь час провела розповідаючи про існування України та відмінності між культурою, історією і мовою українців і росіян. Коли я дізналась про конкурс на кращий проект меморіалу Голодомору, я відчула, що неодмінно повинна взяти в ньому участь".
 
Лариса Курилас

Для Лариси та інших українських діаспорян в Америці, цей меморіал має важливе значення. Вони намагаються донести всьому світу інформацію про страшні вчинки Йосипа Сталіна. А для Курилас, для якої типовими проектами завжди були будинки та церкви, меморіал є ще й найбільш важливим завданням у її кар'єрі.

Як одна з жінок-архітекторів, що створюють сучасні пам'ятники у Вашингтоні, Лариса приєдналась до Майї Лін, що проектувала Меморіал ветеранів В'єтнаму, і Джулі Бекман, яка разом зі своїм чоловіком розробила Національний меморіал Пентагону, присвячений подіям 9/11.

Меморіал пам'яті жертв голодомору, що фінансується приватними фондами і благодійними пожертвуваннями, був дозволений ще у 2006 році спеціальним законопроектом завдяки республіканцю Сандеру Левіну (Sander Levin). Якраз тоді Помаранчева революція в Україні призвела до обрання президентом Віктора Ющенка, пристрасного націоналіста, який прагнув привернути увагу міжнародної громадськості до Голодомору.

Його уряд сприяв створенню Меморіалу голодомору у формі свічки та підземного музею у Києві. Після цього, в 2009 році Міністерство культури України влаштувало міжнародний конкурс на кращий проект меморіалу у Вашингтоні.

Курилас стала однією з п'яти фіналістів, але зрушення в політичній владі загрожували спорудженню меморіалу. Ще до захоплення Криму Росією, політичне перетягування канату між проросійським і антиросійським українським керівництвом поставила під загрозу проект.
 
Меморіал пам’яті жертв Голодомору у Вашингтоні

Український магнат Дмитро Фірташ, який пожертвував $2,5 млн. на будівництво меморіалу, був заарештований за звинуваченням у хабарництві, які він заперечував. Це викликало бурхливу дискусію серед українців, які розділились на два табори: одні вважали це блюзнірством і наголошували на тому, що не етично брати гроші в такої людини на таку справу. Інші віднеслись до події спокійніше, адже благодійність нікого ні до чого не зобов'язує.

Окрім цього, у 2010 році в Україні було обрано президента Віктора Януковича, який заперечив твердження свого попередника, Ющенка, заявивши, що це "не правильно" і "несправедливо", називати сталінський голодомор геноцидом.

Тим не менше, робота над меморіалом у Вашингтоні просувалась, у 2011 році Комісія образотворчих мистецтв США остаточно обрала "поле пшениці" Лариси Курилас.

У своєму однокімнатному офісі Лариса провела близько чотирьох тижнів, розвиваючи проект і створюючи модель меморіалу та його оточення, включно з мініатюрними скляними будівлями і деревами з губки. "Висота меморіалу, кількість дерев, деталі стін, - все важливо для мене", - пояснила вона.
 
Макет меморіалу пам’яті жертв Голодомору у Вашингтоні

Авторка вирішила зобразити поле пшениці на бронзовій стіні 30 футів (майже 10м) заввишки, що в буквальному і переносному сенсі символізує голодомор, відображаючи перехід від щедрого врожаю до дефіциту та голоду.

"Символізм пшениці в Україні дуже сильний, оскільки саме ця нація вважається житницею Європи", - каже архітектор. "Пшениця використовувалась як політична зброя проти українців."

"Після Голокосту, Голодомор є найбільшим геноцидом 20-го століття", - розповів Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса та співредактор "The Holodomor Reader" - колекції документальних свідчень трагедії. "У Київській, Черкаській та Кіровоградській областях центральної України та Харкові й Полтаві на Сході була найбільша кількість постраждалих", - каже він.

Українець Петро Матула, який пережив голод у дитинстві, а зараз проживає в місті Потомак, штат Меріленд, згадує як його дідусь ховав мішок пшениці в сараї, щоб запобігти його конфіскації комуністами. "Цей мішок зерна врятував нас від смерті".

Однією з найбільших проблем для Лариси була робота з реальною пшеницею яку вона використовувала під час створення прес-форм для лиття скульптури. Окрім того опанування комп’ютерних систем для створення бронзових рельєфів виявилося важчим, ніж вона очікувала, що теж затримало завершення проекту.
 
Меморіал пам’яті жертв Голодомору у Вашингтоні Лариса Курилас

"Поле пшениці" для меморіалу створювались у ливарні Laran, що готувала бронзові скульптури для Національного меморіалу, присвяченого Другій світовій війні, та інших пам'ятних місць у Вашингтоні. Тут проектом керував Лоуренс Уелкер, син власника ливарні.

Він розмістив кілька шарів пшениці на дошці та пофарбував їх у білий колір, щоби лазерний сканер міг легше розпізнати кожен найменший елемент тонких, делікатних стебел. Відскановані колоски були перетворені на величезні цифрові файли, необхідні для створення моделей для ливарних форм.

Як же виглядатиме сам меморіал? Стіни і кам'яна основа меморіалу становитиме до 8 футів (2м), закриваючи види ірландських пабів. "Пиво і Меморіал голодомору, звичайно, не дуже сумісні," - каже Лариса зі сміхом. За стіною будуть розміщені сім дерев церцис з фіолетовим листя у формі сердечок. У західному кінці буде розміщено сад з бронзовими лавками і видом на меморіал.

Поряд з бронзовим рельєфом пшениці, на стіні буде розміщений короткий текст про голодомор англійською та українською. Задня частина пам’ятника буде обшита чорним гранітом з вирізьбленим геометричним візерунком, натхненним Василем Кричевським,  київським художником початку 20-го століття, який використовував українські фольклорні мотиви у своїх роботах. Бруківка теж матиме особливу текстуру - нерівні лінії, наче рілля.

Зараз меморіал знаходиться на стадії спорудження. І хоча цей процес може затягнутись, Лариса каже, що буде пильною до найменших деталей: "Я не розслаблюсь, доки пам’ятник не буде остаточно встановлений на місце."  

Що ж, побажаємо їй успіху. Адже те, що вона робить, насправді важливе для всіх нас.
 
Меморіал пам’яті жертв Голодомору у Вашингтоні фото
(via)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

5140

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку
Спортивні лосини для впевнених тренувань: де придбати стильні та якісні моделі
Статті
Спортивні лосини для впевнених тренувань: де придбати стильні та якісні моделі
Для ефективних тренувань у залі необхідний не тільки правильний настрій, а й зручний, якісний і стильний одяг. Він забезпечує свободу рухів і комфорт, дозволяє зосередитися на вправі і досягати кращих результатів.
Читати більше
Редакція Редакція
272
Чому приватний будинок для літніх людей — найкращий вибір у порівнянні з державними закладами?
Статті
Чому приватний будинок для літніх людей — найкращий вибір у порівнянні з державними закладами?
Наша редакція вирішила дослідити, чи дійсно приватний будинок для літніх людей — це виправданий та вдалий вибір, особливо на фоні багатьох чинних стереотипів та міфів.
Читати більше
Редакція Редакція
472