Стихії

А я знав, що для тебе означало – твоє море.
Ловила вітер і пливла на відстані...
Коли ти підіймала всі свої вітрила, Воле,
не мали сил тримати жодні пристані.

Чи знала ти тоді, чим є для мене – мої гори?
На них немає місця жодному вітрилу.
Були там тільки я й такі холодні в небі зорі.
В їх сяйві ти скривалася за темну хвилю.

Свобода вабить і відштовхує обох водночас.
Рівнина зводить в поглядах, лишень на мить.
На кораблях рятуємо доперва власний компас,
коли їх знищують стихії. Втім, болить...

2017   © |Арт°°

За мотивами роботи "Море" ("Кораблі") гурту THE HARDKISS