Сповідь оптимістки

Хочу бути дикою, вільною, відірваною від реальності, пити вночі червоне вино і слухати зранку бумбокс, не поступатися місцем бабулькам в автобусах, сміятися на лекціях, купатися в фонтані, коли падає дощ, запамятовувати хороші сни, плакати від радості, коли все вдається, посміхатися до незнайомих людей, ловити очима соняні зайчики,перебігати дорогу на червоне, засинати мріючи, порпатись на секондах, радіти коли знайду гривню на вулиці, співати з дорожніми музикантами, запізнюватись і бігти за автобусом, переглядати старі фотографії, горланити дурнуваті пісні, обнімати своїх друзів, чекати на посилку, забігати на пошту, бачити, що хтось рідний з'явився онлайн, отримувати несподівані есемески, вигравати в акціях, пити каву з коньяком, вихватити в когось кусок піци прямо з-під носа, слухати церковні дзвони по великих святах, їсти торт Тірамісу, їсти з Свєтою київський торт, спати в ніч на Миколая, теребити мандаринки, пити глінтвейн з корицею, чекати літа, а потім знов зими, вибирати іграшки на ялинку, заходити в теплу кімнату, загортати ноги пледом,читати маленткі оповіданнячка...боже, скільки всього я хочу...от би встигнути все...