Думки надіями лоскочу -
Ріжок душі почути хочу,
Котра з моєю в унісон
Життя сприймає наче сон.
Вона повинна поруч бути,
Ми ж разом зважились пірнути
У океан буття земного,
На небесах спитай любого
Про нашу пару знають всі.
Там наше Богові – мерсі!
Мабуть лунає ще і досі.
… в моєму сні настала осінь
Зголіло дерево бажань,
І падолист останніх знань
Прощально долю застилає,
Чи та душа про осінь знає?
І хто кого з нас переспав?
Чому мовчить? Якби ж я знав…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
