Прихований синдром Аспергера

Останніми десятиліттями зростає кількість випадків розладів аутистичного спектру. Дехто пов'язує це з вдосконаленням методів діагностики, інші - з погіршенням екологічної ситуації. Дослідження показали, якщо жінка під час вагітності потрапляє під вплив певних хімічних речовин, збільшується ризик народження дитини з аутизмом.
 

www.mentalismtoday.com

Багато людей, пов'язаних з цією темою, прекрасно знають, що аутизм - це збірне поняття. Воно включає цілий спектр розладів від найважчих, коли з дитиною неможливий жоден контакт, до дуже легких (синдром Аспергера), коли дитина адаптована у суспільстві, але в неї виникають певні труднощі під час спілкування з оточуючими.

Останнім часом почали багато говорити про високо-функціонуючих дорослих з синдромом Аспергера. Складність у тому, що найчастіше вони не діагностовані в дитинстві. Їх вважають просто дивними замкнутими дітьми, "ботаніками" з мінімальною кількістю друзів і домосідами. З цієї причини на їх потреби дуже рідко звертають увагу. Виростає людина, яка відчуває, що з нею щось точно не так, суспільство її не надто приймає. З друзями у неї як завжди не так все добре. Таким людям треба дуже довго сходитися з людьми, щоби вони почали розуміти соціальний контекст взаємодій і не ляпати грубості та недоречні фрази. Та й інші теж повинні до них звикнути.

Не можна сказати, що прихований "аспі" (часто самі себе так називають, щоби скоротити повну назву синдрому в повсякденній мові) не зовсім "вигнанець". Вони досить часто просто логічно підбирають "ключі доступу" до людей, вивчають список того, про що говорити не варто, і не намагаються жартувати, щоби не створювати незручні ситуації. Їх вважають емоційно холодними або невміло відкритими і фамільярними.

Є ще одна риса. Такі люди схильні говорити всю правду в очі, не задумуючись, що це когось сильно може зачепити.

Якщо для дітей із синдромом Аспергера характерна недостатня емпатія, то у дорослих вона навпаки може бути надмірною. Таких людей може надто захопити хвиля чужих емоцій. Вони дуже чутливі до міміки оточуючих, зчитуючи її НЕ підсвідомо, а свідомо відзначаючи, що лице у співрозмовника змінилося. Впадають у паніку і тривогу щодо того, чому ж людина до них так відноситься, чому вона могла образитися?

Жінки особливо часто потрапляють в категорію прихованих аспі? Чому? У чоловіків цей синдром сильніше виражений. Тиха, скромна, домашня дівчинка більш прийнятна для суспільства і не викликає підозр щодо психічного неблагополуччя. Такі дівчата дуже часто розцінюються як зразкові. Однак, проблеми частіше виникають тоді, коли дівчинка стає жінкою і починає самостійне життя. Ось кілька ознак:

1. Жінка відчуває, що нікому не підходить і їй ніхто не підходить в якості подруги або партнера.
2. Краще сидітиме в куточку і не втручатиметься в події навколо, побоюючись, що їй обов'язково за щось дістанеться від інших людей.
3. Не висловлює своєї думки, побоюючись, що її вважатимуть ненормальною або дивною.
4. Погано знаходить правильні слова для окремих типових ситуацій. Намагається просто "завчити", що треба сказати, якщо...
5. У неї завжди є відчуття, що вона грає роль, а не живе своїм життям. Намагається влитися в колектив, повторюючи якісь окремі схеми поведінки.
6. Важко переживає будь-які зміни. Таким людям важко переходи на іншу роботу, знайомитись з новими керівниками, виходити заміж і народжувати дітей. Все це викликає дистрес із депресіями і важким виходом з них.

(via)