"Прощай..."

* * * 
Ми не змогли знову проститись...
Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...
А дощик літній буде литись
В сирий гіркавий молочай ...

Схвильована за нас з тобою,
Пробігшись крізь вільшник,
Горобина тонкою ногою
Ступила в мурашник ...

І колихаючись в вогні,
В багрянцю ягід стиду,
Шептала тихо у долоні,
Сховавши очі з виду:

"Та я не знаю, що зі мною,
І Доля що засватає -
Чи може ти, чи інший хтось...
Чи зірка з серця падає"...

Ми не змогли знову проститись,
Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...
Мені у спогад буде снитись
Того багрянцю шепіт-май...

---------------------------------------------------
Paris (Univer) = 2009
=====================================

Autor: ©КАТИНСЬКИЙ ОРЕСТ
Опубліковано 04.05.2014 / 23220

probapera.org

​