Багато письменників у своїх книгах, режисерів у фільмах, та навіть розробників у відеоіграх намагаються надати глядачу можливість вплинути на хід історії. Частенько заради цього розробляють цілі системи варіативності, та для того, щоб зацікавити гравця у виборі, творці вдаються до хитрощів. Вищою майстерністю вважають побудову вибору таким чином, щоби будь-який варіант не був абсолютно правильним. Тоді в будь-якому разі твоє рішення стає аморальним по відношенню до героя чи інших персонажів, залишаючи на душі певний осад. Для прикладу, можеш прочитати книгу Стівена Кінга "Туман". Проте, коли вибір стає перед тобою, а сторінку перегорнути не можна. Що обереш ти?
Чи варто народжувати те, чого ти не бажаєш?
Чи вартує смерті те, що тебе не обирало?
Тема абортів не дає спокою людству не перший десяток літ. Після другої світової Ватикан навіть дозволив аборти жінкам, які постраждали від насильства. Напевно, розуміючи те, що виростити дитину, зачату в підвалі концтабору, зможе не кожна жінка. Діти – спогади, а вони бувають не завжди приємні (що би там не говорили моралісти). Чи було це аморально? Так. Ватикан дав право жінкам вбивати зароджене в собі життя.
Давній спір. Ми отримуємо право на життя від самого зачаття чи тільки після народження? Для багатьох варіант після "чи" сильно би полегшив життя.
Але якщо людина живе в мирний час, засинає в обіймах своєї другої половинки, прокидається, щоби піти на добре оплачувану роботу… Як бути тоді? Життя наче й прекрасне, та от подружжя вирішує завести дитину. Як тобі вже відомо, сам процес є не дуже складним, проблеми можуть початись після. І от в нашій історії, на 4 місяці вагітності лікар заявляє, що дитина з ймовірністю 75% народитися з певними "проблемами", які не дозволять їй вести нормальний спосіб життя. Формально вона приречена на страждання. Що ж тоді обирати батькам? Вбивство? Але ж було цілих 25%, що дитина народитися здоровою. Дати їй шанс? Проте, якщо 75% візьмуть верх, то що чекатиме на цю дитину. Допустимо, батьки обрали тих 25%, тоді постає питання: вони дають шанс дитині, чи намагаються тримати чистою свою совість?
1=1000000
За весь час свого життя, "зупинив серця" приблизно 85 мільйонів людей.
Буває ж так, що через бажання однієї людини помирають тисячі. Амбіції представника влади ставлять на коліна цілий народ. І народ терпить! Бо так заведено, що вас можуть "косити" тоннами, а ви повинні мовчати. Хоча, достатньо одного удару в серце винуватцю і все закінчиться. Проте це ж аморально! Вбивство людини не схвалює церква, не сприймає суспільство. І навіть якщо ти вирішиш поставити кінець стражданням тисяч людей – є великий шанс, що тебе засудять. І знову ж таки: дозволити знущатись над людьми чи забрудити руки в крові (це ж так не дипломатично)? Що б ти обрав?
Іді Амін. Відправив до творця кожного 20-го жителя Уганди. Приблизна кількість жертв: 500 тис.
Друга світова могла завершитись не почавшись, з тероризмом можна було би покінчити за декілька років, корупцію викорінити після кількох публічних страт. Та гуманізм інколи губить мільйони людей лиш з однією метою – залишитись людиною. Бо якщо вбивати всіх, хто став на стежку зла, то чим ми будемо кращі за знищене нами зло? Але ж якщо мовчати і дивитись, то чи ми не станемо спільниками незнищеного нами зла?
Холестерин та шуби
Їх вбивають кожного дня тоннами. Проте звідки нам про це знати :)
Зате рукавички з них просто клас. Правда ж?
Ми давно навчились використовувати будь-який живий матеріал для задоволення власних потреб. Куримо траву, яка росте собі попри дорогу, вживаємо м'ясо
тварин, які, якщо вдуматись, мають право на життя. Навіть носимо одяг з їхніх шкур, хоча у соц. мережах залишаємо мільйони лайків під фотографіями шиншил, леопардів, кроликів і т.д.
Знищуємо цілі ліси, популяції тварин з метою заселення своїх лінивих задниць. Замість того, щоби зупинити ріст пустель, йдемо туди, де й без нас добре. Царі природи, які вбивають власних підданих. Де логіка? Та якщо подивитись на це з іншого боку… М'ясо є необхідним елементом в нашому раціоні. Веги стверджують, що можна обійтись зеленню, та яка сочевиця замінить вашому організму комплекс речовин з м’яса?
Розлита нафта в океані. Шкоду заподіяну природі ми відчуватимемо ще декілька десятиліть. Проте це ризики, на які йдуть корпорації, щоб ти мав змогу добратись з ранку на роботу за кермом свого автомобіля. Яке тобі діло до китів, крабів, птахів...
Дехто виставляє фотографії замучених тварин, залитих нафтою океанів, та інших паскудств, створених людством. То давайте визнаємо, що 90% населення Землі - гівнюки, і єдиний спосіб зберегти природу – знищити їх, підкорити їх, маніпулювати ними… Та чи будеш ти готовий пожертвувати свободою людини, її життям, правом на власну думку, заради спасіння інших біологічних видів? Доволі актуальне питання в наш час. Як і те, чи має право на життя домашня худоба, вирощена нами для подальшого перетворення в тушонку.
_______________________________________________________________
В одній зі своїх книг письменник Нік Перумов описував історію життя некроманта, який намагався врятувати свій народ, водночас вбиваючи тисячі безневинних. Його боротьба з темрявою, яка насувалась на світ, йшла по принципу "НАЙМЕНШОГО ЗЛА", тобто герой викорінював глобальне зло за допомогою локального. Що, відповідно, призводило до зайвих жертв. Та чи можна їх назвати зайвими, коли разом із ними до творця відправлялися ті, хто міг би знищити всю їхню расу? Чи вартувало життя тисяч осіб того, щоби врятувати мільярди?
Хоча, якщо подивитись на сучасний світ, то "принцип найменшого зла" давно вийшов за рамки однієї історії – він став культом, на основі якого будується наше повсякденне життя.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Ліля Колісник
