Порізана віками на шматки,
десятки раз і зшита й перешита,
мов дівчина з волоссям золотим,
не джерелом, а кровію обмита.
Ти знала і татарів, і поляк.
Московія й хозари грабували,
рубали тіло, били без жаля,
глибокі шрами "ніжно" дарували.
Покинута святими в небесах,
в часах розтерзана й пітьмою оповита,
всі види пекла гомонять в вісках,
сукном чорнішим ночі вся покрита.
Святая жінко!.. Матір наших тіл,
серця і розум, що від тебе взяли,
положимо для спільної мети,
понищить зло - що неньку ображало.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
