Поетичний дебют Ксенії Вдячної "Поки холоне чай..."

Тридцять поезій – ліричних, ніжних, чуттєвих і вражаючих своєю глибиною – увійшли до дебютної збірки творів «Поки холоне чай…», яку презентувала публіці 30-річна поетка Ксенія Вдячна (творчий псевдонім Оксани Ганущак) в Луцькій бібліотеці-філії №10, пишуть "Волинські Новини".

Символічний збіг числа 30 в долі Ксенії: у такому віці з величезного поетичного доробку були відібрані лише найцінніші та найвиразніші вірші для виходу авторки у світ. Має значення і досягнутий на цей момент життя рівень поетичної майстерності, тому в цій збірці досвідчений колега-літератор визначить, і класичні силабо-тонічні вірші, і вільно-римовані поезії, і верлібри. 

Як народився промовистий літературний псевдонім Ксенії Вдячної? До цього підштовхнули пережиті життєві труднощі, віра друзів у талант дівчини. Вона розповідає: «До 22 років я нікому не показувала своїх поезій, соромилася. Але в один момент я прокинулась і зрозуміла: у мене не таке ім’я!  І вирішила взяти собі такий псевдонім «Вдячна Богу за життя». Вийшла відразу на Театральний майдан читати свою поезію. Потім читала свої вірші в різних закладах, кафе, клубах…». Ксенія твердо переконана, що поет має бути живим, тобто читати особисто свою поезію людям, весь перебувати в комунікації з публікою. 

Тепер Ксенія Вдячна відома багатьом лучанам яскравими персональними проектами та участю у масштабних мистецьких заходах, серед яких: головні ролі у постановках «Україна Чураївна» (за мотивами поезії Ліни Костенко), «Озерний вітер» (за однойменною повістю Юрка Покальчука) волинської режисерки Наталки Максимчук, інших виставах аматорського театру «Вперше», численні публічні виступи у різних локаціях міста. 

Назва збірки інтригує: що це за проміжок часу – поки холоне чай? Хвилина, може, дві, та не більше… «Поки холоне чай,.. змінюється погода, а перехожі залишають свої невидимі сліди у щоденному портреті міста… Люди зізнаються одне одному в коханні… десь на Сході хоробрі воїни захищають Батьківщину», – пише у передмові літературна редакторка збірки, поетка, письменниця Лєна Шторм. Саме вона допомогла  в опрацюванні і підготовці матеріалу збірки до публікації, також представила результат цієї спільної праці глядачам у ролі модераторки заходу. Над оригінальним дизайном книжки, котрий так яскраво виділяє її серед інших, попрацювала Неля Жиговець. А неповторні музичні фантазії у виконанні Анастасії Гусенцевої створили природну атмосферу співзвуччя з театралізованим дійством-презентацією. Глядачі отримали цікавий досвід – побачили, як сама Ксенія проживає перед публікою власні вірші, відкриваючи найпотаємніші куточки свого характеру в надемоційній непередбачуваній імпровізації під звуки чуттєвої музики. 

А поки холоне чай, можна зробити паузу, по-новому глянути на прості речі, які щодня оточують нас, і відчути потребу бути вдячним за це життя. Три розділи збірки відображають найважливіші протестовані досвідом авторки теми: смакуючи «Чай каркаде», молода жінка переживає ліричні настрої; а з чашкою «Імбирного чаю з лимоном» Ксенія роздумує над власним життєвим шляхом – унікальним серед тисяч інших людських стежин. Терпкий «Волошковий чай» концентрує думки поетеси навколо долі Батьківщини.