Володимир Винниченко - не тільки відомий політик, але й Modnий письменник

У цей день 1880 року народився Володимир Винниченко – український політичний діяч, автор декларацій та законів УНР. Однак, попри свою політичну діяльність, він був ще й людиною творчою: займався прозою, драматургією і навіть малював. 

Коли Володимир почав вчитися у школі, виявилось, що він дуже здібний. Тому вчителька переконала його батьків продовжити навчання сина. Так він потрапив до Єлисаветградської гімназії. Однак тут не обійшлось без бійок і образ, адже українська мова і бідний одяг не сподобались дітям з буржуазних сімей. 

Вже у старших класах він потрапив під вплив революційних віянь – написав свою першу революційну поему. Закінчилось все карцером і виключенням з гімназії. Але Володимир не втратив ентузіазму і екстерном здав екзамени до Златопільської гімназії, де і здобув диплом. 
 

А далі почалась політична діяльність: таємні революційні організації, арешти, декларації, закони... все це не виправдало сподівань Винниченка, і у 1918 році він вирішує емігрувати. У своєму щоденнику він написав: «Нехай український обиватель говорить і думає, що йому хочеться, я їду за кордон, обтрусюю з себе всякий порох політики, обгороджуюсь книжками й поринаю в своє справжнє, єдине діло — літературу… Тут у соціалістичній совєтській Росії я ховаю свою 18-літню соціалістичну політичну діяльність. Я їду як письменник, а як політик я всією душею хочу померти».

Не можливо недооцінити всю важливість його літературної спадщини. Читаючи його твори, ми вивчаємо цілу епоху: відчуття, настрої, переживання – все у них. Його творчість була особлива тим, що він писав по-новому, зачіпаючи теми, яких інші уникали. Варто згадати, що на його творчість досить сильний вплив мав доробок Ніцше. 

Винниченко став першим українським фантастом, написавши роман «Сонячна машина». 

Він був одним із українських драматургів, чиї п’єси були перекладені кількома мовами і підкоряли сцени європейських театрів.
У 1922 році на німецьких екранах з’являється фільм «Чорна пантера», в основі якого лежала п’єса Винниченка «Чорна пантера і білий ведмідь».

А у 1994 український режисер Юрій Ляшенко зняв фільм «Записки кирпатого Мефістофеля» за мотивами захоплюючого однойменного роману Винниченка. Головну роль у стрічці зіграв Дмитро Романюк, який з 1972 року був актором Івано-франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. 

Афоризми Володимира Винниченка:

Мовчання іноді говорить більше ніж слово.

Те, чого ти боїшся... станеться не від твоєї віри, а від твого страху. 

Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить. 

Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все. 

Політика – то злість, ненависть, нелюбов. 

Святість – найслабша перепона... Святість легше всього рветься. 

Невже щастя є тільки вічний, недосяжний міраж? 

Терор – самовбивство для тої самої ідеї, яка його вживає. 

Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість.

Вiн - людина, i гримаса людства є i його гримаса, болюча i страшна.

Хто йде до великої мети, ваша величносте, той не повинен спотикатись об маленькi почуття.

Чудний наш народ – і сильний, і сумний… Мав героїв – і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю – і все життя жив рабом…Утворив багатство пісні – і сам її не знає…

Українську історію без брому читати неможливо.

Російська демократія закінчується там, де починається українське питання…

Вірою вбивається всякий страх.

Всяка державна будова тільки тоді може бути непохитною, коли в її основу покладено не примус, а добру волю її складових частин.

Найбільша сила – в найбільшій єдності й організації.