Немов сполохана нещастям птаха,
Блаженно спиш й всміхаєшся у сні.
І музика велична Баха
Співає гімн твоїй весні.
Коли прокинешся – реальність мучить.
Нічого світлого у ній нема.
Тебе нікчема жити учить –
І на душі байдужості зима.
Безслідно все колись та й зникне.
І до кохання вже не буде вороття.
Мелодія небес до тебе лине
І повертає до життя.
Смієшся, бо пізнала щастя.
Я радий, що у тебе все гаразд.
Тепер тобі усе удасться,
Коли безсилий навіть час.
Анатолій ВЛАСЮК
15 жовтня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
