Мине зима, безсніжна й зі снігами.
А дні все довшими стають.
Я не зустрінусь більше з вами.
Життів у цьому наша суть.
Я думаю про вас, а ви – про мене.
Дощі з небес розмиють почуття.
Минуле вже ніхто не наздожене.
Нема потреби пхатись в майбуття.
Застрягли міцно ми в кривавім сьогоденні.
Тіла складає смерть у копи, як в жнива.
А нас засмоктують діла буденні.
І пам’ять про кохання ще жива.
Анатолій ВЛАСЮК
8 січня 2018 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.