|
11 лютого 2015
Вікторія |
Біля вікна самотній силует
Вдивляється у мирну велич ночі,
Думки — далеко: там, де "Град" і кулемет,
Пісні співають, зовсім не дівочі.
Вона не стулить втомлені повіки,
Дрижать її знекровлені вуста:
"З тобою, любий, завжди я, навіки".
Її молитва щира і проста:
"Великий Боже, сотвори нам диво,
Довіку буду вдячна я,
Даруй Вкраїні спокою і миру,
Даруй Героям перемогу і життя".
Всі почуття тримає під конвоєм,
І не покотиться сльоза з її щоки,
Бо поки в бій хоробрі йдуть Герої,
Молитвою любові їх бережуть жінки.
Вікторія Якуша
| 4 | 4388 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
