Мені здаватися вже пізно.
І йти назад вже не з руки.
Посічена дорога зрадами й печаллю.
Затримався в полоні я твоєму.
Спочатку він солодким був, а зараз згірк.
Мені втекти, не попрощавшись, по-англійськи?
Цікаво, як би сприйняла ти це:
Прокинулась – а бранця вже немає?
Чи вже давно для іншого готова клітка?
Щось незбагненне у стосунках наших.
Ми ніби поруч, але відстань нездоланна.
Далекувато як для серця і душі.
Для тіла досить поцілунків й сексу.
Та ми з тобою вища каста.
Нам щось божественне незмінно подавай.
Все приїдається на світі, крім кохання.
Якщо воно зникає, вже не втримаєш його.
І часу не марнуй, щоб на твоєму стало.
З полону мушу я втекти,
Щоб перевірити цим наші почуття?
А якщо й справді вмерло вже кохання?
І ось в ту ніч, коли задумав я побіг,
Ти ще міцніше клітку приварила
Й поставила сторожу вартувати.
Розчаруватись у собі не хочеш.
Усе ще сподіваєшся: кохаєш.
Мені ж вже затісною стала клітка.
Анатолій ВЛАСЮК
24 липня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
