Мені б хотілось, щоб мене хтось десь чекав,
Ховаючи тепло своє в долонях,
Гарячу чорну каву готував,
Шепочучи легеньким вітром в скронях.
Без зайвих обіцянок, без вагань,
Без слів шумних і знаків стоголосих,
Мені б хотілось, щоб мене хтось десь чекав
Пекучим сонцем у рудім волоссі.
Щоб говорити безліч теплих слів,
Вірші в листах, най навіть електронних.
Мені б хотілось, щоб мене хтось десь чекав
В сплетінні днів закутаних у осінь.
Без гордощів, без пихи та жалю,
Без непотрібних поглядів прощальних,
Мені б хотілось, щоб все це наяву
Без наголосів і думок повчальних.
Най буде кава, книжка і вогонь,
Що у руках захований в долоні,
Будемо грати в ігри та любов,
Що спить рудим котом на підвіконні.
Мені б хотілось, щоб мене хтось десь чекав,
Ховавши погляд у віконній рамі,
Гарячу чорну каву готував,
Ввірвавшись в сни цілунком на світанні...
29.12.2017
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
