Мадам Пікассо з Ніжина

Майбутня балерина, дружина генія Ольга народилася 17 червня 1891 р. у родині поручика Степана Хохлова в Ніжині. Хрещено Ольгу Хохлову у Хресто–Воздвиженській церкві. Раннє дитинство дівчинка провела у місті з ніжним іменем.

Оскільки батько був військовим, родина Хохлових переїхала до Петербургу. На канікулах родина полковника побувала в Парижі, де Ольга побачила виставу мадам Шрессонт. З цього часу у неї з’явилася мрія стати балериною. Горда, але бідна аристократка почала навчання в балетній школі в Петербурзі, де познайомилася із засновником "Російських сезонів" у Парижі – Сергієм Дягілєвим. Звісно, вона знала, що аристократи балет дивляться, але не виконують його, але домоглася свого. Вперше Ольга Хохлова не послухала батьків – і з 1912 р. стала танцівницею "Русского балета" Сергія Дягілєва. Примою вона не була, навіть не мріяла про це, але дівчинка з кордебалету вражала гордою поставою, незалежністю і довершеною красою, а Дягілєв пишався "дівчатками зі шляхетних родин". Із Сержем Дягілєвим і його двоюрідним братом Ігорем Стравінським подружився Пікассо.

У Римі артистів балету розселили в готелі "Мінерва", а Дягілєв, Пікассо, Кокто і Мясін зупинилися в готелі "Росія". Тоді то й відбулося знайомство 36-річного Пікассо та молодшою на десять років Ольгою. Кожного дня вони мандрували "вічним містом", його музеями. Пабло все більше закохувався, але Ольга не поспішала відповідати на бурхливі почуття художника.
  У 1917-му р. Дягелєв запросив Пабло Пікассо художником-оформлювачем балету "Парад" на музику Еріка Саті в постановці Леоніда Мясіна. У травні у паризькому театрі "Шатле" відбулася прем’єра "Параду". Обстановка у Франції була подібна до нашої: точилися важкі бої французької армії з німцями, в залі були російські солдати-відпускники. Вистава закінчилася скандалом: публіка кричала: "Смерть росіянам!"

Але Дягілєва повіз "Парад" у Мадрид і Барселону. За балетом – і Ольгою – поїхав Пікассо. Він багато малював Хохлову в реалістичній манері. Пікассо, який з 14 років пізнав ласки професіоналів сексу жіночого та чоловічого роду, не раз мав хвороби від Венери, поділяв жінок на дві категорії – Богиня та шмата для підлоги. Ольга була не тільки Богинею, вперше у житті іспанець отримав незайманість. Це його так вразило, що він не стримався і розповів про це письменниці Гертруді Стайн.

У Барселоні Пікассо познайомив Ольгу зі своєю матір’ю. Вони разом ходили на вистави, але одного разу мати сказала: "Мій син живе сам для себе, з ним не може бути щаслива жодна жінка".
 
Коли "Русский балет" відправився до Латинської Америки, Ольга лишилася в Європі. Вибір між долею пересічної балерини і шлюбом з відомим живописцем було зроблено. У Франції вони поселились у будинку в передмісті Монруж – з прислугою, собаками, птахами.

Роман балерини та художника завершився шлюбом, який уклали 12 липня 1918 р. в мерії 7-го паризького округу Пабло Пікассо та Ольга Хохлова. Звідти вони відправилися в собор Олександра Невського на вулиці Дарю, де відбулося вінчання. Серед гостей були Аполлінер, Дягілєв, Кокто, Матісс, Гертруда Стайн.

Закоханий Пікассо уклав шлюбний контракт, за яким усе майно – спільне; а при розлученні пополам діляться навіть картини. Після весілля молоді перебралися до більшої квартири центрі Парижа на вул. Ля Бовсі. Пікассо облаштував геніальний безлад на першому поверсі, другий поверх обладнала Ольга. І зажили безхмарним життям: прогулянки з собачками, машина з водієм, ікра, шампанське. Якщо колись Пабло заздрісно дивився на гірчичного кольору панталони Ігоря Стравінського, то зараз Пікассо став денді.



У 1921 р. вперше у 40-річного Пікассо народився син Пауло. Щастя досягло апогею: художник невтомно малював портрети сина та дружини. Власне, з появою первістка Ольга перестала бути Богинею, вона почала маліти, скочуватися до шмати. Пікассо не цікавило тіло, знівечене дітонародженням; він шукав юну красу. А Ольга постійно ревнувала, не розуміла, чому росте прірва між ними.

У 1927 р. Пікассо зіткнувся на вулиці з 17-річною француженкою з сіро-блакитними очима Марі-Терез Вальтер.