Легенда оперної сцени: як Крушельницька підкорила світ

Соломія Крушельницька не мала жодних обмежень у виборі репертуару: вона не тільки володіла неперевершеним сопрано у три октави, а ще й могла співати на восьми мовах.

Контракти на виступи надходили з нью-йоркської "Метрополітен опера", лондонського "Ковент-Ґардена", а в італійській "Ла Скалі" її приймали, як свою. Там досі висить її портрет.

Запрошуючи українку, оперні агенти отримували практично 100-відсоткову гарантію аншлагів.

Зафіксований випадок, коли після виступу її 17 разів запрошували на біс. Натомість співачка зізнавалась, що тріумфи щовечора — це забагато.

Перемоги в житті не мають бути надто частими. Це може розслабити. А вона цього допустити не могла: строгий розклад, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам.

У день виступу, шануючи голос, Крушельницька ні з ким не розмовляла. У театр вона приїздила за 2 години до вистави й сама себе гримувала. Ані натяку на гординю чи марнославство.

Оберігаючи свою самостійність, вона навіть навчилася керувати автомобілем, у той час — це міг робити рідко який чоловік.

Не сприймала вона й залицянь мільйонерів. Ті або пропонували збудувати для неї окрему оперу, або ще гірше — просили кинути професію.

Натомість вона одружилась з італійським адвокатом Чезаре Риччоне. Він не висував умов і не встановлював обмежень.

Співачка не допускала, аби хтось неправильно вказав її походження, тож після своїх концертів часто знайомила публіку з українськими народними піснями.

У 1939 році після смерті чоловіка повернулась в Україну, а коли розпочалась Друга світова — кордони закрили.

Поїхати до Італії забороняли, більше того, власний будинок у Львові конфіскували й довго не давали радянське громадянство.

Останній концерт відбувся у Львівській філармонії. На сцену вже з паличкою вийшла Соломія Крушельницька, аби востаннє зачарувати своїм голосом. Співачці було 77 років.

Джерело: ukrainemiroff.com