Каюсь, мамо

Мамо, мамо я ніколи
Не любив Вас так, як слід.
Дні минулі захололи,
Але серце - то ж не лід.
Я до Вас ніколи більше
Не озвусь, не обійму,
Як в дитинстві, як раніше
Вашу ласку не прийму.
Не почую рідний голос,
Не порадую ніяк
Самоти зів'ялий колос,
На тепло рідні – бідняк...
Що мені тепер робити?
Як шляхи до Вас знайти?
На могилі Вашій квіти,
А до Вас вже не дійти.
Не дійти. Малюнок долі
Зблід в житті моєму, зблід.
Каюсь мамо, що ніколи
Не любив Вас так, як слід…