Івано-Франківський гурт “One West” виступив під час Церемонії відкриття Зимових Олімпійських Ігор в Сочі

Вечір п’ятниці 7 лютого 2014 року багатьом запам’ятається яскравою Церемонією відкриття Зимових Олімпійських Ігор в Сочі, котра транслювалась чи не по всіх каналах аналогового, кабельного та цифрового телебачення. А от івано-франківська складова редколегії веб-платформи UA MODNA  спостерігала за  відкриттям Олімпіади лише у перервах між виступами чудового гурту One West в одному з затишних пабів міста. Молоді музиканти запросили нас відвідати їх концерт кавер-версій всесвітньо відомих рок-н-рольних хітів. І, хоча, здебільшого ми звикли не надто багато очікувати від місцевих, так би мовити - провінційних гуртів, One West по справжньому здивував своїм злагодженим звучанням, шаленою енергією, професіоналізмом та рок-н-рольним шармом вокалістки – Юлії Нагірняк. 

Частина присутніх в залі весело підстрибували на майданчику перед сценою, інша частина хоч і соромилась, та не менш завзято підтанцьовувала на своїх кріслах. Для старшого покоління усі композиції, на чолі з найдрайвовішою “Highway to Hell” були добре знайомі, але звучали якось по-новому. А от покоління другої половини 90-х, котре вже доросло до походів у паби, мали нагоду познайомитись зі справжніми визнаними шедеврами американської музики у якісному живому виконанні One West.  
 

Приємно, що у Івано-Франківську формуються такі талановиті музичні колективи, в яких, безумовно, попереду велике майбутнє. Як то кажуть, своїх героїв потрібно знати в обличчя, тому пропонуємо прихильникам UA MODNA познайомитись з Юлією Нагірняк – солісткою, котра стане нашим провідником до маленького всесвіту One West. 

Привіт, Юлю! One West  - це гурт, котрий стоврили давні друзі чи щось інше поєднало  ваш колектив?

Привіт, Олю)) Перш за все, зроблю таку замітку – гурт наш не зовсім франківський, скоріше з Калуша, хоча й учасники усі з різних міст). Чесно кажучи, важко шукати музикантів по оголошеннях(. У нашому випадку усе почалося з Олега, який познайомився з рештою хлопців. Вони собі вчотирьох грали і вирішили, що треба вокаліста. Так сталося, що ми з Олегом, будучи одногрупниками, разом їздили на концерт гурту Muse. На вокзалі ми до 4-ї ранку чекали на поїзд і  під враженнями від концерту  наспівували улюблені пісеньки. Тоді Олег помітив, що я трохи співаю і взяв то собі на замітку. Десь через рік він запропонував мені співати у їхньому гурті. Спершу мені було смішно, бо я ніколи тим не займалася та й вчителька з хору говорила мені, що голосу у мене нема). Але я не могла не спробувати, все ж таки я частенько в дитинстві співала у макогін і уявляла себе на сцені)). А тут пропонують поспівати у справжній  мікрофон! Думала максимум тиждень-два то триватиме, але ні, затягнулося, чому я дуже тішуся.

А поєднало нас бажання грати, творити щось те, що кожен з нас любить і може поділитися з іншими. Ми усі дуже різні, тому наше поєднання  це в певній мірі і праця над собою))

Скільки років ви вже граєте разом? Розпочинали, як належить – з гаражу чи підвалу? Де зараз проходять ваші репетиції?

Власне 23 січня минуло уже 2 роки, як ми разом. Ми  - нетрадиційні, але то не про орієнтацію: підвалів чи гаражів у нас не було. Ми почали і продовжуємо займатися у самостійно облаштованому офісі одного нашого учасника. Минулого року наш гурт залишив барабанщик, але на щастя до нас приєднався новий. «Гітара», «бас» і «клавіші» живуть у Калуші, от ми з барабанщиком добираємося: я з Франківська, він з Брошнева. От така у нас собі збірна)

Давай зорієнтуємо читачів, у якому напрямі ви працюєте? Чи є ви виключно кавер-бендом, а чи творите власний на 100% продукт?

Однозначно ми  не є виключно кавер бендом. Навіть більше, починали ми з власних пісень.  Про кавери ніхто і не думав, але десь через півроку нам запропонували розібрати збірку каверів для одного місцевого пабу. Нам було цікаво спробувати щось нове і за місяць ми зробили хорошу програму зі старих добрих хітів і з часом поповнювали її. Ось так ми і «влипли» у кавери. Але тим не менш, паралельно ми працюємо над своїм власним матеріалом. 

Щодо напряму – то це скоріше альтернатива. Проте один стиль  виділити важко, так як ми постійно експериментуємо і кожна пісня відрізняється від попередньої. Якесь поєднання року, блюзу з елементами фанку...а взагалі ми не любимо чіпляти якихось ярликів, це просто музика, з самої середини нас. 

Хіба стиль має таке велике значення, коли ти просто любиш це слухати!?)

А тепер розкажи кілька слів про кожного учасника бенду  One West, маєш нагоду висловити все,  що про них думаєш ;) 

Та без проблем. Хоча їхні досягнення у царині музики говорять самі за себе))

Олег Макарчук – соло гітара. Олег це мозок нашого гурту! Наполегливий та впертий музикант-самоучка, котрий просто живе музикою (Мені інколи навіть здається, що він харчується нотами)) Дуууже позитивний  хлопчина, ніколи не перестає самовдосконалюватися.

Юрій Бойко – клавіші\бас. Музикант-віртуоз і просто «гарячий хлопець»). Нам з ним ніколи не буває сумно, любить жартувати і складати «оди» своїй любій «клавці»). Стверджує, що ми будемо виступати на Уемблі, і ми охоче йому віримо))

Андрій Романів – бас гітара. Андрій це надзвичайно добра і хороша людина. Музикант в душі, юрист за професією. З ним дуже легко і він ніколи не підведе. Турботливий батько і вірний чоловік. Любимо його такого, який він є))

James Violeen (Петя Лазоришин) – барабани\записи. А взагалі і клавіша, і гітара і  вокал. Музикант до останньої клітинки тіла). Сказати про Петю кілька слів – надзвичайно важко, він просто мегаталант. Просто якщо вам доведеться бути на нашому виступі,одної пісні спостережень вистачить, щоб сформувати думку) Коли він на сцені, він повністю їй віддається.

Ну і я,Юля - вокал. Не звикла говорити про себе у третій особі… То ж не буду;) 
 

До речі, чому зупинились саме на цій назві? У перекладі на українську вона звучить, як “Один захід”, вірно? Можливо, це просто неправильний переклад, а малось на увазі “one event”? )) (жарт).

О так, ви нас розкусили з назвою))))) А якщо без жартів, то ідею підкинув наш з Олегом одногрупник, ще коли я з хлопцями не грала. З моєю появою ми думали її змінити, але зірки стали так, що нам того не судилося зробити. На нашому першому виступі ведучий не зміг вимовити нову назву і нарік нас таки ж “One West”. Таким чином ми і залишилися «Одним Заходом»))

Можеш згадати найцікавіші виступи, чи історії з них за увесь час існування гурту?

Кожен з виступів цікавий чимось особливим. А напевне най-най, то був перший виступ у Калуші, присвячений Дню молоді. Всі дуже хвилювалися і емоції просто зашкалювали. На сцені мене трусило наче в поїзді, хоча й людей було зовсім небагато).  Андрій взагалі повернувся до аудиторії спиною і якось так ми відіграли 3 пісні. Виглядало кумедно, хоча насправді він просто не чув комба). Нас ще навіть «на біс» викликали, а коли ми зійшли зі сцени уже, ледве переводячи подих, до нас підбігли дівчатка і  просили сфотографуватися. Навіть автограф взяли)) Це було якось дуже дивно, але і приємно. Хоча незвично, проте піднесено))).

Які творчі плани у вас на найближчі півроку?  

Записати свої власні композиціїі і відзняти кліп (Принаймні Юра каже, що без кліпу на Уемблі нас не візьмуть;) Ну і, звісно, не зупинятися і продовжувати творити свою музику.  

Молоді люди завжди намагаються виразити себе у різних напрямках творчості. Але рутина та доросле життя безжально затягують… Для тебе особисто та для гурту в цілому дане захоплення музикою – це лише хобі, чи щось більше? В ідеалі,  чого хотілося б досягнути на музичному олімпі?

Дозволю собі знову процитувати нашого клавішника: "Колись ми будемо грати на Уемблі, рєбята".  А до того потрібно працювати і працювати. І так як Ви підкреслили - коли рутина затягує -  робити це важко. Проте ми стараємося і будемо докладати максимум зусиль, щоб не втратити цей виклик з Олімпу). 

Музика для нас це не просто хобі, це життя – а решта, це інші дрібниці. Просто вираження у кожного своє.

Наша веб-платформа для творчих та креативних людей має назву UA MODNA – що для тебе є на сьогодні юамодним, як ти розумієш дане визначення?

У вас чудова веб-платформа))) І сьогодні моє розуміння визначення ЮА МОДНОЇ дуже прозоре – бути українцем не лише за походженням, а й за духом. Це має вагу, і на це потрібно дійсно зважати, а ще краще відчувати цю приналежність))

В добрих традиціях нудотного  глянцю попрошу тебе сказати щось нашим читачам.. Можна чогось доброго побажати, або просто поділитись улюбленою сентенцією – як тобі відчувається.. ))

Ну, злого я вам точно не казатиму, я ж маю надію прийти на ще одне інтерв’ю ;) 

А взагалі злого стараюся не думати, бо переконана, що думки матеріалізуються і тим більше нехороші) Космос все чує, то ж давайте думати про щось хороше. Не бачу сенсу розмінювати себе на дрібне зло (ну хіба ви злий геній і маєте намір захопити весь світ, тоді ваше зло виправдане)))). 

Але я б дуже казала  робити наш світ добрішим і чистішим, це все таки дім наших дітей) Не важливо хто ви, що робите і де ви, просто почніть з себе, а далі вже покотиться, як наростаючі хвилі симфонії. Слухайте добру музику і слухайте себе з середини)) 

Дякуємо за запитання)
 

UA Modna дуже вдячна за інтерв’ю! Бажаємо гурту One West нзабаром стати відомим та справді “юамодним” у різних куточках світу! Творчих звершень  вам і до зустрічі на наступному концерті ;)