Як зберегти момент, коли хочеш, щоб він тривав вічно….закрити його у віддаленій шухляді пам’яті….зарити десь далеко у серце чи пропитатися ним, як запахом парфумів…як потім відновлювати цей кадр в голові з найдрібнішими деталями….мімікою…невеличкими зморшками навколо очей….програвати його, як аудіозапис безперервно….без зупинок….ось ти розвертаєшся…йдеш…..стоїш на світлофорі….повертаєшся од мене, усміхаєшся…. і тут варто було б «заморозити кадр», закінчити на цьому і хай так би й було…..ти посміхаєшся і навіть не відчуваєш болю, коли велика вантажівка робить з тебе пляцок…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
