До тебе повертається погане,
Що людям ти колись зробив.
Воно було гарненько вбране.
Нема насправді в світі див.
Ти заслужив. Тепер те маєш,
Що іншим ти колись бажав.
На світі правду все шукаєш,
А хтось брехню в зубах держав.
Це не про тебе? Що ти кажеш?
Святий безгрішний чоловік?
Та все одно кістьми поляжеш.
Не буде щастя вже повік.
Перехрестився. Помолився.
Згадаю добрі теж діла.
Для чогось в світі цім згодився,
Щоб квітка майбуття цвіла.
Я кращої про себе думки,
Ніж інші люди, – так вже є.
Та скавулять все недоумки.
Погане ближче їм, своє.
У дзеркалі розбитім бачать
У викривленім світлі зло.
Тобі помилки не пробачать.
Тобі уже не повезло.
Ти просто йди. Не озирайся.
Це ще далеко не кінець.
Як прийде час – тоді покайся.
Лиш смерть – життю твому вінець.
Анатолій ВЛАСЮК
1 листопада 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
