Десять книжок про бандерівців

У дні, коли про бандерівців говорять усі, ВВС Україна опитала українських істориків і склала список з десяти найкращих книжок про бандерівців і ОУН-УПА.

У списку є як художні, так і наукові й науково-популярні видання українських та іноземних дослідників.

Наукові роботи історики рекомендують як достовірні, максимально збалансовані та реалістичні.

Художні книжки

"Музей покинутих секретів", Оксана Забужко, 2009

Епічна родинна сага про життя трьох поколінь, сюжет якої охоплює понад 60 років: від 1940-х до 2004-го.
"Це роман про любов і смерть, – говорить сама письменниця, – про те, що зі смертю насправді ніщо не кінчається".

Минулого року пані Забужко отримала за цю книжку премію "Анґелус", яку вручають письменникам Центральної Європи за найкращий роман, опублікований польською мовою.

У самій Польщі неоднозначно сприйняли те, що нагороду отримав твір про Українську повстанську армію, яка боролася, в тому числі, й проти польської влади на Західній Україні.

"Я була дуже зворушена тим, що польський читач почув роман", – сказала авторка в інтерв’ю ВВС Україна.
Російський переклад – "Музей заброшенных секретов" – вийшов у 2013 році у видавництві "АСТ".

"Солодка Даруся", Марія Матіос, 2004

Ще одна сімейна сага, але значно коротша за обсягом, ніж роман Оксани Забужко.

Повість розповідає про скрутну долю Дарусі та її батьків, які живуть у глухому селі на окупованій радянськими військами Буковині.

Сама авторка каже, що її книжка повна пристрастей "загальнолюдського плану".

"Вони мали би цікавити людей, які мають бажання не тільки читати, але й думати над прочитаним", – додає вона.

Читачі застерігають – у тексті багато діалектизмів.

Українські дослідження

"Перемога або смерть. Український визвольний рух, 1939-60-ті роки", Іван Патриляк, 2012

Одна з найновіших науково-популярних книжок на цю тему, яку історики рекомендують як об’єктивну, достовірну і позбавлену пафосу.

Історик Іван Патриляк досліджував розсекречені документи з радянських, німецьких, польських та інших архівів.

"Книга про те, як створювалася УПА, про методи боротьби армії, яка не капітулювала. Якою була роль вояків УПА в Другій світовій війні та опісля, ким були повстанці, скільки їм було років і чого вони добивалися і, врешті, чого досягнули", – так зміст своєї праці описує сам автор.

Науковий варіант дослідження називається "Встань і борись. Слухай і вір".

Ця праця стала результатом докторської дисертації Івана Патриляка.

"УПА – історія нескорених", 2011

Ця книжка розрахована на масового, але критичного читача, котрий хоче більше дізнатися про визвольний рух 40-50-х років і прагне фактів, а не оцінок.

Принаймні так кажуть співавтори праці, серед яких директор Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович і керівник львівського музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

"Там дуже багато ілюстрацій, документів, поданих у простому, науково-популярному контексті", – розповів пан В’ятрович.

Багато документів взято з розсекречених архівів СБУ.

У 2011 році вийшло третє видання.

"Історія з грифом Секретно. Таємниці українського минулого з архівів КГБ", Володимир В’ятрович, 2011

Ще одна праця Володимира В’ятровича, в якій він досліджує розсекречені архіви КГБ.

Окрім боротьби УПА з радянською владою, в книжці також йдеться про щоденне життя таємних органів, механізми депортацій, нутрощі тюремної системи та роботу спецслужб в останні дні Радянського Союзу.

Історик оприлюднює раніше недоступні, таємні звіти КГБ керівництву Комуністичної партії.

Книжка містить багато ілюстрацій та документів.
​

Монографія "Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: історичні нариси", 2005

Масштабна і багатогранна підсумкова праця групи істориків, які ввійшли до урядової комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА.

По деяких розділах цієї праці захищені наукові дисертації.

"Це справді найбільш фундаментальне, академічне видання на цю тему", – сказав ВВС Україна співавтор праці, Станіслав Кульчицький з Інституту історії України при Національній академії наук.

За його словами, монографію видали тиражем усього 500 примірників, а охочих перевидати її більшим накладом не знайшлося, бо "вона не сподобалася ні тим, ні тим".

"Там ми не показуємо все в рожевому чи чорному світлі, а наше суспільство поляризоване", – скаржиться пан Кульчицький.

Схожу думку висловив і Юрій Шаповал, директор Центру історичної політології: "У праці розглядаються різні аспекти діяльності ОУН і УПА в спокійній тональності".

Повний текст монографії є на сайті Інституту історії України.

Іноземні дослідження

"Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы", Александр Гогун, 2004

У цій праці російського історика Олександра Гогуна йдеться про "діяльність озброєних націоналістичних угруповань" на Західній Україні в 1943-49 роках.

Автор, спеціаліст з партизанського руху в СРСР, не оминає антипольську етнічну чистку і партизанську війну УПА з Армією крайовою та комуністичними загонами.

Розглянуто спецоперації проти керівників ОУН і УПА: Євгена Коновальця, Роман Шухевича, Василя Кука, Лева Ребета і Степана Бандери.

"Книжка цікава тим, що це російський автор, який намагається писати об’єктивно і використав достатню кількість літератури", – каже Володимир В’ятрович.

"Повстанці за залізною завісою" (Guerrillas Tras la Cortina de Hierro), Енріке Мартінез Кодо, 1966

На Заході мало серйозних досліджень націоналістичного українського підпілля, кажуть історики.

Ця іспаномовна книжка аргентинського журналіста, видана 1966 року, стала однією з перших і найцікавіших праць на цю тему.

Історик охоплює період 1943-63 років.

"Автор спирається не тільки на українські документи, але теж на праці ворожих сторін, та оцінки ситуації чужинних держав", – написав у передмові до книжки український письменник та історик Юрій Тис-Крохмалюк, який допомагав Кодо у праці над книжкою.

Енріке Кодо зацікавився українською темою після того, як прочитав у пресі про засудження в СРСР п’ятьох українських повстанців.

"Український націоналізм 1935-1949" (Ukrainian Nationalism 1935-1949), Джон Армстронґ, 1955

"Книжка стара, але неперевершена", – каже історик Ярослав Грицак про роботу американського дослідника.

"Джон Армстронґ аналізує політичні аспекти українського націоналізму від 1935 до 1945 років з педантичною повагою до об’єктивності і збалансованості", – йдеться в передмові до видання.

Автор спирався на німецькі документи років війни, українські газети та власні розмови з очевидцями подій.

Він провів інтерв’ю з українськими біженцями на Захід, які були керівниками націоналістичного підпілля, та німецькими чиновниками, що мали справу з Україною.

"Армстронґ показує, як з падінням Польщі та російською анексією Галичини й інших територій західні та східні українці вперше в сучасній історії об’єдналися на політичному рівні. За іронією долі, їх об’єднала держава, яку провідники українських націоналістів вважали своїм найлютішим ворогом – радянська Росія", – йдеться в передмові.

(via)