Чомусь ніяк не можу я згадати

Чомусь ніяк не можу я згадати
Ваш голос у думок сум’ятті.
Вам не дано уже кохати
На грішному минулого розп’ятті.
 
Я пам’ятаю усмішку чарівну,
Волосся, що спада на плечі.
Скидались на засмучену царівну.
В очах заплаканих згоряє вечір.
 
Я цілував не вас, а іншу, мабуть.
І не мене ви також цілували.
Сумний нас вечір вже не звабить.
Ви іменем його мене назвали.
 
Анатолій ВЛАСЮК
18 липня 2017 року