це наш останній день на землі,
не буде завтра, сьогодні і вчора,
ми пройдемо шлях у тисячу лі,
і пролетимо крізь небо і зорі.
я перед тобою грішний, німий,
я перед тобою цнотливий і щирий,
і без вороття я на вічнності твій
у горі й печалі, у радості й мирі.
не вмію сказати розлого і пишно,
і не напишу тобі пристрасних од,
я знаю лиш те, що незмінне і вічне,
і що нам замінить мільйон нагород.
це наші останні хвилини, а далі
крізь темряву ріжуться краплі дощу,
і присмак у роті гіркого мигдалю,
і присмак у серці того, що прощу
усі твої "потім", болючі "не треба",
зачинені двері й нічні рандеву
бо ти ж як вода - ти життєва потреба,
в останні хвилини, що я ще живу.
