Антон Чехов: "Україна дорога і близька моєму серцю!"

29 січня 1860 р. у Катеринославській губернії народився Антон Чехов (тоді ще не поет) російськомовний письменник українського походження. Батько письменника (1823–1898) — Павло Ігорович Чехов — українець, народився у селі Вільховатка Полтавської губернії, жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Бабуся А. Чехова Єфросинія Шемко, в якої він часто гостював, розмовляла українською мовою, тому у творах А.Чехова так багато українізмів, які з'являлися підсвідомо, під впливом ментальності.
 
Пишучи, Чехов дуже часто думав українською. Тому й писав: "А чому б і не приїхати? Поблукали б і побалакали… Хай хоронять Вас українські Феї… Будьте здоровенькі. Ваш Чехов" (Лист Чехова до Смагіна, 30.І.1892).

Антон Чехов скрізь і завжди вважав себе українцем, письменником українського роду в російській літературі, людиною, в жилах якої текла українська кров. У анкеті перепису 1890-го року Антон Чехов написав: "національність — малоросіянин".
 
Україна постала в оповіданнях письменника "Степ", "Щастя", "Печеніг", "У рідному кутку", "На шляху". Знаменита п'єса "Чайка" була задумана А. Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою, яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної.

"Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко", — писав А. Чехов Агатангелу Кримському.