Моральний авторитет нації о. Андрій Бандера народився 11 грудня 1882 р. Теолог із університетською освітою, член НТШ, харизматичний лідер у своїх парафіях. Андрій Михайлович мав зразкову родину: його дружина Мирослава була дочкою священика, благословилося їм семеро дітей. У часи визвольних змагань о. Андрій голосував за Акт злуки, як делегат Української Національної ради ЗУНР. Добровільно вступив до УГА, служив там капеланом.
Та коли дружина померла від туберкульозу горла, 40-річний вдівець залишився сам із дрібнятами. Навіть римський папа зглянувся і дав дозвіл священикові УКГЦ на другий шлюб, але: "що людям, те і нам!" І діти, які ніколи не знали мачухи, отримали дуже пристойне виховання й освіту.
Проти ночі 23 травня 1941 р. о. Андрія було арештовано, як батька керівника краківського центру ОУН С. Бандери. П'ять днів в'язні Станіславської тюрми були свідками катувань немолодого священика, а потім між людьми пішла чутка, що о. Андрія "визволителі" розіп'яли на хресті у Станіславській тюрмі.
Документи свідчать, що А. Бандера був 43 дні у Київській буцегарні, що був двогодинний суд, на якому о. Андрій Бандера гордо відповів на питання суддів про своїх дітей: "Я своїм дітям дав належне виховання, прищеплюючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові".
Його розстріляли "визволителі" 10 липня 1941 р. у Києві, найімовірніше місце вічного спокою – Биківня. Йшов о. Андрію 59-ий рік...
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
