|
21 травня 2019
Kelsey Keff |
Вдавився, невдало розсміявся, не витримав шлюбної ночі. Смерть всесильних монархів бувала далеко не такою пафосною, як їхнє життя, — пише інформаційний ресурс WAS.
В 4 столітті вторгнення кочового племені гунів спровокувало Велике переселення народів зі сходу на захід Європи. Слабкі втікали від сильних. До початку 5 століття встановилася крихка стабільність: гуни осіли в районі сучасної Угорщини і наймалися в римську армію. В 434-му році їхнім правителем став Аттіла. За наступні двадцять років він встиг повоювати зі Східною і Західною Римськими імперіями; правив землями від Волги до Рейну; поширив владу на півсотні тюркських, іраномовних, німецьких, слов’янських племен.
Вороги писали про нього: «лукавий і хитрий», «любитель війни», «руйнівник Європи», «бич Божий». Самому Аттілі приписують слова: «Там, де я пройшов, уже ніколи більше не буде рости трава». Він був царем Скіфії, правителем германців, але мріяв захопити Константинополь і Рим. Не вдалося.
Точна кількість дружин і наложниць Аттіли невідома. Легенда стверджує, що щоночі йому приводили нову дівчину. За словами візантійського дипломата Пріска, Аттіла помер після бенкету на честь чергового весілля. Він перебрав з їжею і алкоголем і зранку був знайдений в калюжі власної крові. Ймовірно, вночі почалася кровотеча з носа. П’яний монарх не прокинувся і захлинувся.
Історик 6 століття Йордан розповідає, як ховали Аттілу: «Вночі, таємно труп ховають, міцно уклавши його в [три] труни: першу із золота, другу – зі срібла, третю – з міцного заліза. Для того ж, щоби запобігти людській цікавості перед настільки великими багатствами, вони вбили всіх, кому доручено було цю справу». Гробницю царя не знайдено досі.
Що було далі: територія гунської держави почала скорочуватися, сини Аттіли з основними силами племені відійшли до гирла Дунаю, потім до Азовського і Каспійського морів.
Король Німеччини і імператор Священної Римської імперії вважав себе спадкоємцем цезарів, відрізнявся войовничістю і прагненням до розширення земель. Брав участь у двох хрестових походах, підпорядковував непокірні околиці німецької держави, в боротьбі за Італію ворогував з Папою Римським, на шляху в Палестину розоряв Візантію. Щоби досягти своїх цілей, Барбаросса поліпшив організацію лицарської кінноти і створив найчисленнішу в Європі армію.
Коли імператору було вже 68 років, він знову пішов війною на невірних – в Палестину. Старий лицар намагався триматися на рівних зі своїми бійцями. Коли загін підійшов до річки Гексу (сучасна Туреччина), імператор вирішив переправитися вплав на коні, як це робили інші хрестоносці. Він увійшов у воду, зісковзнув з сідла і миттєво пішов на дно, оскільки був в обладунках. Його не встигли врятувати.
Що було далі: без участі такого досвідченого воїна і мудрого дипломата Третій хрестовий прохід провалився, Єрусалим залишився під контролем мусульман.
Своє правління в Англії Річард I почав збором коштів на Третій хрестовий похід: підвищив податки, розпродав державні і церковні посади. За словами короля, він продав би навіть Лондон, якби на місто знайшовся покупець. Він жадав звільнити Гроб Господній від мусульман, здійснити лицарські подвиги і прославитися.
Однак хрестоносці зазнали поразки, однією з головних причин якої були чвари між королями Англії та Франції. Уклавши ганебно невигідний мир з султаном, Річард вирушив додому, але дорогою потрапив в полон до імператора Священної Римської імперії. Серед численних висунутих звинувачень було захоплення чужих земель, спроба вбивства французького короля і презирство до німецьких хрестоносців. За свободу свого монарха Англії довелося заплатити 150 тисяч марок – дворічний дохід корони.
Повернувшись додому, Річард відразу ж втрутився у війну з Францією, а в 1199 році пішов карати васала – віконта Лімозького. Той нібито знайшов в землі скарб з римським золотом, але не захотів ділитися зі своїм сюзереном. На шляху англійців став крихітний замок Шалю, в гарнізоні якого було лише два вбогих лицарі. Один з них, П’єр Базіль, носив саморобні обладунки і використовував сковорідку замість щита.
Річард не очікував серйозного опору, тому під час підготовки до штурму навіть не одягав кольчугу. Випущена Базілем з арбалета стріла влучила йому в руку, викликала гангрену і смерть.
Що було далі: трон успадкував молодший брат Річарда, Іоанн (Джон). Його правління було таким невдалим, що англійські монархи відтоді не називають синів цим ім’ям.
Великий хан монголів здійснив завоювання, немислимі за масштабом навіть для наших часів і особливо вражаючі на тлі розвитку транспорту в 13 столітті. В кінних походах він підкорив понад шістсот племен і народів, пройшов Середню Азію, Кавказ, подолав Велику Китайську стіну і завоював північ Китаю. Спадкоємці Чингісхана зробили Монгольску імперію найбільшою континентальною державою в історії, захопивши більшу частину Євразії від Кореї до України.
Вважається, що у Чингісхана було близько 500 наложниць. Він любив відводити у свій гарем дружин і дочок переможених вождів. Пізні монгольські хроніки пов'язують смерть хана з однією з таких жінок. Принцеса завойованого царства Сі Ся вночі після зґвалтування нібито вдарила його ножицями, прихованим кинджалом або перекусила йому сонну артерію. Рана виявилася смертельною.
Що було далі: під час правління Угедея, сина Чингісхана, монголи завоювали Цзіньску імперію в Китаї, Корею, Закавказзя, волзьких булгар, низку князівств Русі, розорили Польщу і Угорщину.
Він правил Арагоном, Валенсією, Барселоною, Сардинією, Корсикою, Сицилією і, напевно, був би забутий, як десятки інших іспанських королів Середньовіччя. Але життя Мартина I для історії зберегла його смерть.
З античності до наших днів задокументовано не один десяток випадків смерті від сміху. Першим у списку був філософ Хрісіпп, який жив в 3 столітті до н.е. Він побачив, як осел їсть інжир, і вигукнув: «А тепер дайте йому вина промити горло!» Власний жарт здався філософу таким смішним, що він помер.
Мартін I помер з тієї ж причині у віці 53 років. Він уже кілька днів почувався погано, страждав від проносу, але все-таки вийшов до столу. Під час обіду у короля з невідомої причини стався напад істеричного сміху. Спроби врятувати його виявилися марними.
Що було далі: та яка різниця?
| 3 | 5312 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
